Кодекс спортивного ЧГК (2008, укр.)


Кодекс спортивного «Що? Де? Коли?»

 

Підкомісія з уніфікації правил турнірної комісії МАК «ЩО? ДЕ?КОЛИ?»

Комісія МАК з етики

2008 р.

 

 

Переклад українською

Антон Мартиненко

Володимир Островський

Галина Синєока

Євгенія Духопельникова

Інна Семенова

Олена Фєтісова

Олег Пеліпейченко

Ольга Гулакова

Ольга Дубиньска

Роман Зозуля

Світлана Осіпчук

Редактори перекладу:

Інна Семенова

Світлана Осіпчук

Координатор перекладу:

Володимир Ітигін

 

 

2013 р.

 

Зміст  ПРЕАМБУЛА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРИ ЩДК ЧАСТИНА 1. ГРА

Розділ 1.1. Учасники гри

1.1.1. Оргкомітет змагань

1.1.2. Редакційна  колегія

1.1.3. Ігрове журі та Технічна комісія

1.1.4. Апеляційне журі

1.1.5. Гравці і команди

1.1.6. Ведучий

1.1.7. Секунданти

1.1.8. Глядачі

1.1.9. Суміщення

Розділ 1.2. Матеріали та обладнання для гри

1.2.1. Питання

1.2.1.1. Визначення

1.2.1.2. Підготовка  матеріалу питання

1.2.1.3. Доступ до питань.

1.2.2. Ігрові матеріали та обладнання.

Розділ 1.3. Формат гри

1.3.1. Розподіл на тури

1.3.2. Ігровий тур

1.3.2.1. Початок туру

1.3.2.2. Питальний раунд

1.3.2.3. Завершення туру

1.3.3. Питальний раунд

1.3.3.1. Послідовність подій у питальному раунді

1.3.3.2. Початок питального раунду

1.3.3.3. Роздача ілюстративних матеріалів

1.3.3.4. Читання питання

1.3.3.5. Хвилина обговорення

1.3.3.6. Збір відповідей команд

1.3.3.7. Оголошення відповіді

1.3.3.8. Бліц-питання

1.3.4. Перерва між питальними раундами

1.3.5. Перерва між турами

1.3.6. Обмеження доступу

1.3.7. Обробка відповідей команд

1.3.8. Підведення підсумків  туру

Частина 2. Суддівство змагань Розділ 2.1. Принципи зарахування відповідей

2.1.1. Правильна відповідь

2.1.2. Неправильна відповідь

2.1.3. Оцінка відповідності критеріям заліку

2.1.4. Рекомендації щодо заліку спірних відповідей

2.1.4.1. Оцінка відповідей, які незначно відрізняються від авторської

2.1.4.2. Оцінка відповідей, менш точних, ніж авторська

2.1.5. Особливі випадки

Розділ 2.2. Апеляції

2.2.1. Типи апеляцій

2.2.2. Подання апеляцій

2.2.3. Застава

2.2.4. Термін подання апеляцій

2.2.5. Порядок розгляду апеляцій

2.2.6. Розгляд апеляції щодо зарахування відповіді

2.2.7. Розгляд апеляції щодо некоректності питання

2.2.8. Ухвала постанов АЖ

2.2.9. Підсумки праці АЖ

Розділ 2.3. Дисциплінарні санкції

2.3.1. Види дисциплінарних санкцій

2.3.2. Зауваження та попередження

2.3.3. Технічний незалік відповіді

2.3.4. Видалення до закінчення туру

2.3.5. Відсторонення від участі у змаганні

2.3.6. Дискваліфікація

2.3.7. Пом’якшення і скасування дисциплінарних санкцій

Частина 3. Організація змагань з ЩДК Розділ 3.1. Загальні положення Розділ 3.2. Регламент змагання і рекомендації щодо його складання Розділ 3.3. Розподіл місць у змаганнях

3.3.1. Системи розподілу місць

3.3.2. Основні та додаткові показники

3.3.2.1. Рейтинг питань

3.3.2.2. Виділені підмножини питань

3.3.2.3. «Перестрілка»

3.3.2.4. Сума місць у турах

3.3.3. Рекомендації з вибору СППРТ для конкретних турнірних схем

3.3.3.1. Разові турніри

3.3.3.2. Регулярні турніри

3.3.3.3. Схема з проведенням на зовнішніх пакетах

3.3.3.4. Схема з підготовкою турів усіма командами-учасницями

3.3.3.5. Схема з підготовкою турів не всіма командами-учасницями

Розділ 3.4. Участь гравців у турнірах

3.4.1. Заявлений склад команди

3.4.2. Наступництво

Розділ 3.5. Синхронні змагання Розділ 3.6. Рекомендації щодо проведення змагань високого рівня Розділ 3.7. Спрощена процедура проведення змагань Додатки

Додаток А. Рекомендовані мінімальні інформаційні ресурси

Додаток Б. Приклади оцінювання правильності відповідей

Додаток В. Приклад правил роботи АЖ

Додаток Г. Типові бланки вердиктів АЖ

Г.1. Бланк вердикту АЖ з апеляції на некоректність питання

Г.2. Бланк вердикту АЖ з апеляції на залік відповіді

Додаток Д. Етика гри

Додаток Е. Глосарій


Преамбула

 

 

 

Цей Кодекс являє собою сукупність норм, які визначають основні правила спортивної гри «Що?Де?Коли?» (тут і далі – ЩДК)

Норми і правила, вміщені у цьому Кодексі, не є вичерпними: вони не передбачають усіх ситуацій, що можуть виникнути під час гри, і не регламентують усі дії, пов’язані із  організацією гри. У випадках, коли ситуацію неможливо врегулювати відповідним положенням цього Кодексу, рішення приймаються, виходячи з принципів аналогії права та закону.

Кодекс виходить з презумпції того, що особи, які виконують різноманітні функції, описані у Кодексі, володіють необхідним рівнем компетентності, перебувають при здоровому розумі, усвідомлюють значення своїх дій і є абсолютно об’єктивними.

Цей Кодекс в обов’язковому порядку використовується під час проведення змагань нарівні з регламентом змагання. Регламент змагання приймається на основі Кодексу і не повинен суперечити йому. Регламент змагання повинен містити усю інформацію, яка визначена відповідними положеннями цього Кодексу як така, що обов’язково повинна міститись у регламенті змагань.

Цей Кодекс вступає у силу після його затвердження Правлінням Міжнародної Асоціації Клубів «Що?Де?Коли?» і регулює відносини, пов’язані зі змаганнями, які почались не раніше, ніж за один місяць після публікації документу у відкритих ресурсах. Усі додатки та доповнення до цього Кодексу є його невід’ємною частиною і починають діяти одночасно з ним.

 

 


Характеристика гри ЩДК

 

 

 

ЩДК – це командна гра, в якій команди змагаються в умінні знаходити правильну відповідь на задане їм питання за обмежений проміжок часу. Ціллю команди у процесі гри є відповісти на більшу кількість питань, ніж її суперники.


Частина 1. Гра

 

 

 


Розділ 1.1. Учасники гри

 


  1. Оргкомітет змагань

Оргкомітет змагання (тут і далі – ОЗ) здійснює підготовку змагання і відповідає за його проведення.

До функцій ОЗ належать:

  • Розробка регламенту змагань на основі та у відповідності з цим Кодексом;

  • Забезпечення проведення змагання та встановлення його результатів у відповідності до цього Кодексу;

  • Контроль за дотриманням правил гри та положень регламенту змагання;

  • Прийняття рішень у спірних ситуаціях, що знаходяться поза межами компетенції інших органів.

Присутність як мінімум одного члена оргкомітету на очних змаганнях є обов’язковою.


  1. Редакційна  колегія

 

 

Редакційна колегія (тут і далі – РК) проводить підготовку пакету питань або частини пакету питань для змагання. РК призначається оргкомітетом змагання. Кількісний та поіменний склад РК обов’язково вказуються у регламенті змагань.

Для перевірки та оцінки окремих питань і всього пакету питань в цілому РК можуть залучати тестерів – осіб, що мають достатній ігровий досвід, про яких достеменно відомо, що вони не братимуть участь у змаганні.

 

 


  1. Ігрове журі та Технічна комісія

 

 

Ігрове журі (тут і далі – ІЖ) призначається ОЗ до початку змагання.

До функцій Ігрового журі належать:

  • Прийняття рішень щодо зарахування даних командами відповідей на питання;

  • Встановлення попередніх результатів ігрового туру (змагання) і корекція результатів за наявності технічних помилок;

  • Оперативний контроль за дотриманням положень цього Кодексу і регламенту змагань в ході змагання;

  • Ведення таблиці результатів і зберігання карток із відповідями команд.

Ігрове журі складається з не менш ніж двох осіб. Кількісний склад Ігрового журі рекомендовано встановлювати з урахуванням кількості команд, що беруть участь у змаганні (не менше одного члена Ігрового журі на кожні 15-20 команд).

Встановлюючи правильність відповіді, ІЖ керується положеннями розділу 2.1. цього Кодексу. У випадках, коли ситуація не підпадає під дію вищезазначених положень, ІЖ вправі на власний розсуд оцінювати правильність відповіді.

Під час здійснення контролю за дотриманням правил гри, ІЖ керується відповідними положеннями цього Кодексу та відповідними пунктами регламенту змагань.

Для проведення змагань серед великої кількості команд для допомоги ІЖ може створюватись Технічна комісія (тут і далі – ТК). ТК веде таблицю результатів змагань та зберігає картки з відповідями команд. ОЗ та його представники можуть призначати ТК та поповнювати її новими членами як до, так і безпосередньо у процесі змагання.

Окремі тури одного і того самого змагання можуть проводити різні склади ІЖ та ТК. Якщо окремі тури змагання проводяться окремими командами, склад ІЖ та ТК визначає та формує команда, що проводить конкретний ігровий тур.

ОЗ вправі відсторонити члена ІЖ або ТК від участі у проведенні змагань у випадку, коли особа не справляється із покладеними на неї обов’язками.

Гравцям команд, що беруть участь у змаганні, заборонено спілкуватися з ІЖ та ТК. У перервах між ігровими турами під час роботи ІЖ та ТК спілкування з ними дозволене тільки капітанам команд.

Дії ІЖ деталізовано у параграфах 1.3.7 та 1.3.8.

 

 


  1. Апеляційне журі

 

 

Апеляційне журі (тут і далі – АЖ) є органом, що приймає рішення по апеляціям команд. Рішення, прийняте АЖ, є остаточним.

Якщо регламент змагання передбачає можливість подачі апеляцій, АЖ формується оргкомітетом змагання. Функції АЖ може бути покладено на ІЖ. У такому випадку ІЖ набуває усіх нижчезазначених прав та обов’язків. АЖ повинне бути присутнім на змаганні фізично або реалізує свої повноваження за допомогою технічних засобів зв’язку (телефон, Інтернет тощо). Порядок формування і роботи АЖ, можливість включення до складу АЖ членів ОЗ, осіб, включених до складу ІЖ або ТК, ведучого, автора питань в обов’язковому порядку визначаються регламентом змагання.

Мінімальна чисельність АЖ не може бути меншою, ніж три особи.

Секретар АЖ призначається оргкомітетом змагання. Секретар приймає і реєструє апеляції команд і передає їх на розгляд АЖ. Секретар АЖ не є членом АЖ і не бере участі у розгляді апеляцій.

АЖ має право залучити для консультацій по апеляціям будь-яку особу.

Гравцям команд заборонено спілкуватись з АЖ під час проведення змагань. У перервах між ігровими турами до моменту оголошення рішення з приводу поданих апеляцій, спілкування гравців з членами АЖ можливе тільки за ініціативи АЖ.

Відсторонення від проведення змагань або заміна члена АЖ проводиться оргкомітетом змагання у виняткових випадках.

Дії АЖ деталізовано в Розділі 2.2.

 

 


  1. Гравці і команди

 

 

Гравці – це фізичні особи, що об’єднуються у команди для участі у змаганнях, незалежно від їх фактичної присутності чи відсутності за ігровим столом.

Лише гравці, яких включено до заявленого складу команди, можуть брати участь у змаганні за конкретну команду (Розділ 3.4.). У кожний окремий момент гри за ігровим столом може знаходитись не більше, ніж шість гравців. Гравці команди, що не беруть участь у грі в конкретний момент змагання, називаються запасними. Заміна гравця (введення у гру запасного гравця) може проводитись тільки у перервах між ігровими турами. Гравець, який запізнився на початок ігрового туру, може зайняти своє місце за ігровим столом тільки у перерві між ігровими раундами і з дозволу ведучого.

Особливі функції у кожній команді покладено на капітана. У заявленому складі команди окремо вказується, хто є її капітаном (параграф 3.4.1.).

За погодженням із оргкомітетом змагань або його представником функції капітана можуть тимчасово виконуватись іншим гравцем тієї ж самої команди. Такий гравець не вважається капітаном команди, але набуває прав капітана під час спілкування з ОЗ та ІЖ.

 

 


  1. Ведучий

 

 

Оргкомітет змагань вправі наділити функціями ведучого будь-яку особу, що не бере участі у змаганні або його конкретній частині в якості гравця. У випадку незадовільного виконання ведучим своїх функцій або у порядку накладення дисциплінарних санкцій  оргкомітет змагання вправі відсторонити ведучого від проведення змагання та замінити його іншою особою.

Окремі ігрові тури одного і того самого змагання можуть проводитись за участі різних ведучих. У змаганні, окремі ігрові тури якого проводяться командами-учасницями, ведучий ігрового туру, як правило, призначається командою, яка проводить конкретний тур.

До функцій ведучого належать:

  • Оголошення текстів питань, авторських відповідей на питання та інших компонентів питань;

  • Оперативне керування діями секундантів;

  • Оперативний контроль за дотриманням положень цього Кодексу і регламенту змагань в ході змагання;

  • Ведення зворотнього відліку за відсутності автоматичної системи відліку.

Ведучий зобов’язаний:

  • Вільно володіти мовою, якою проводяться змагання, мати чітку дикцію;

  • Попередньо ознайомитися з ігровими матеріалами;

  • Чітко та розбірливо зачитувати питання.

Ведучий має право:

  • За потреби повторити текст питання цілком або його окремі фрагменти;

  • У відповідності з параграфом 1.1.5. дозволяти гравцям, що запізнилися на початок ігрового туру, займати свої місця за ігровими столами у перервах між ігровими раундами; у виняткових випадках дозволяти окремим гравцям залишити приміщення для змагань;

  • Вказувати на порушення окремими гравцями чи командами норм цього Кодексу та регламенту змагання і сповіщати про виявлені порушення ІЖ або ОС, а у випадках, передбачених цим Кодексом чи регламентом змагань – застосовувати до порушників відповідні дисциплінарні санкції (Розділ 2.3);

Дії ведучого деталізовано у розділах 1.2. і 1.3.


  1. Секунданти

 

 

Виконання функцій секундантів може бути покладене ведучим або ОЗ на будь-яких осіб, що не беруть участі у грі у конкретному турі. Впродовж гри секундант виступає помічником ведучого і виконує його вказівки.

До функцій секунданта належать:

  • роздача ілюстративних матеріалів до питань

  • збір карток з відповідями команд (детальніше про цю функцію йдеться у п. 1.3.3.6.)

  • оперативний контроль за дотриманням положень цього Кодексу і регламенту змагань під час змагання. Зокрема, секунданти стежать за тим, щоб у кожний конкретний момент гри за столом знаходилось не більше, ніж шість гравців, а також за дотриманням командою правил обговорення питань (п.1.3.3.5.)

Секунданту заборонено:

  • вносити будь-які виправлення або змінювати роздатковий матеріал чи зібрані картки з відповідями команд;

  • сповіщати будь-яку команду про відповіді, що їх здали інші команди;

  • передавати або показувати зібрані картки з відповідями будь-кому, крім ведучого, ІЖ та ТК.

Якщо, на думку секунданта, команда чи окремий гравець порушили правила гри, секундант сповіщає про це ІЖ за допомогою визначеного регламентом змагань сигналу (наприклад, свистка або підняття руки). Якщо порушення правил зафіксовано під час ігрового раунду, а сигнал для сповіщення може заважати іншим командам обговорювати питання, секундант сповіщає ІЖ про порушення тільки після закінчення часу для обговорення. ІЖ зобов’язане з’ясувати суть порушення, зафіксувати усі необхідні факти (наприклад, номер команди і питання), після чого тур продовжується. ІЖ приймає рішення про покарання порушників у перерві після ігрового туру.

Секунданти також мають право сповіщати ІЖ про здачу командою відповіді із запізненням. Детальніше цю процедуру описано в п. 1.3.3.6.

На кожного секунданта має припадати не більше, ніж 10 команд. Рекомендовано закріпити команди за секундантами до початку гри. Під часі змагань ведучий або ОЗ можуть оперативно залучати додаткових секундантів або закріплювати конкретного секунданта за певною групою команд.

Якщо секундант не виконує своїх функцій, визначених цим Кодексом та регламентом змагань, ведучий або ІЖ мають право відсторонити його від участі у проведенні змагань.


  1. Глядачі

 

 

Якщо інше не заборонено регламентом чи рішенням ОЗ, на грі можуть бути присутні глядачі.

Присутні на грі глядачі зобов’язані дотримуватись положень цього Кодексу і регламенту змагань та не заважати процесу гри та встановленню результатів. До глядачів, що порушують встановлений порядок змагань, застосовуються штрафні санкції.

Місця для глядачів у ігровому залі відділяються від місць для гравців. Запасним гравцям та членам ОС і РК, що не беруть участі у проведенні змагань, не заборонено під час гри знаходитьсь на місцях для глядачів і спілкуватися з ними, не порушуючи при цьому встановленого порядку змагань.

Спілкування глядачів із членами ІЖ, ТК, АЖ та з гравцями, що перебувають за ігровими столами, заборонено. У перервах між ігровими турами спілкування глядачів з гравцями не забороняється. Спілкування глядачів з членами ІЖ, ТК та АЖ можливе тільки після закінчення останніми виконання своїх обов’язків і прийняття рішень.

 

 


  1. Суміщення

 

 

Член ОЗ може брати участь у змаганні в якості гравця, ведучого, секунданта, члена РК, ІЖ, ТК, а також члена, секретаря або консультанта АЖ. У таких випадках він набуває відповідних прав, обов’язків та підпадає під відповідні обмеження.

Ведучий змагання (або його конкретної частини) може за потреби виконувати функції секунданта, а також входити до складу РК, ІЖ, ТК або АЖ і бути секретарем або консультантом АЖ.

За винятком змагань, окремі ігрові турі яких проводять команди-учасниці, гравець, що бере участь у змаганні (включаючи запасних гравців), не може бути ведучим, секундантом, членом РК, ІЖ та ТК.

Член РК не може бути членом АЖ. Члени РК, ІЖ, ТК та АЖ можуть, за потреби, виконувати функції секундантів.

Не рекомендовано суміщати роботу в ІЖ і ТК з роботою в АЖ. Допускається залучення члена ІЖ або ТК секретарем або консультантом АЖ.

Рекомендовано вводити до складу ІЖ хоча б одного члена РК.

Якщо необхідно, глядач, за згодою, може виконувати функції секунданта, члена ТК або консультанта АЖ. В таких випадках він набуває відповідних прав та обов’язків і підпадає під відповідні обмеження.


Розділ 1.2. Матеріали та обладнання для гри

 

Під час проведення туру використовуються наступні матеріали та обладнання:

  • Питання

  • Ігрове приміщення

  • Посадкові місця

  • Картки для відповідей

  • Довідкові матеріали

 

 

Деякі інші матеріали та обладнання, що рекомендовано використовувати при проведенні змагань високого рівню, перелічені у Розділі 3.6.

 

 


  1. Питання


  1. Визначення

Питання ЩДК – це завдання, що сформульовано природною мовою, можливо з залученням нетекстових елементів (зображень, звуко- та відеозаписів, тощо). Характерними ознаками питання ЩДК,що відрізняють його від інших видів завдань, є:

  • Стислість завдання. Як правило, питання ЩДК може бути задане протягом однієї хвилини. Для питань, у яких використовуються нетекстові елементи, час завдання може досягати декількох хвилин.

  • Стислість відповіді. Для запису відповіді на питання ЩДК, як правило, має бути достатньо декількох слів або символів.

  • Елемент міркування. Відповідь на питання знаходиться шляхом міркування над питанням, можливо, із використанням необхідних знань та загальнолюдських уявлень (наприклад, про прекрасне або смішне)

  • Загальнодоступність. Для сприйняття питання ЩДК і для відповіді на нього, як правило, не мають бути потрібні вузькоспеціальні знання.

  • Метафоричність. У тексті питання слова можуть використовуватися у переносному, а не в основному значенні, припускаються метонімічні переноси значень слів, синекдохи, алегорії, оживлювання та інші тропи, притаманні літературній мові.

Якщо у регламенті змагань не обумовлено інше, питання ставлять російською мовою. Незалежно від мови змагання, питання, що задаються, можуть містити фрагменти або ілюстративний матеріал іншою мовою, що може бути вказана явно, або не вказана. Використання цілком іншомовних питань допустиме у виняткових випадках.

Відповідь – викладення (як правило, у письмовій формі) інформації, що вимагається згідно із умовами питання. Відповідь має відповідати питанню за суттю та по формі.

Пакет питань (далі - пакет) являє собою набір питань, підготовлених для змагання (або його частини) і розташованих у певному порядку.

 

 


  1. Підготовка  матеріалу питання

Рекомендовано готувати пакет у електронному вигляді і користуватися при задаванні питань роздрукованим екземпляром.

У пакеті власне питанням має передувати преамбула, в якій зазначається змагання, тур і РК, а також може бути присутня інша інформація (наприклад, подяки).

Кожне питання складається з наступних частин:

  • номер питання;

  • вказівки ведучому;

  • текст питання;

  • ілюстративні матеріали;

  • авторська відповідь;

  • критерії заліку;

  • коментар;

  • *джерела інформації;

  • автор або автори питання.

Частини, що позначені зірочкою, можуть бути відсутніми (зокрема, і джерело інформації). Але в разі, якщо регламент турніру дозволяє подачу апеляцій, джерело інформації також є обов’язковою частиною питання. Кожній частині має передувати префікс, що дозволяє зрозуміти, яка це частина (наприклад «відповідь» або «джерело»).

Кожне питання, що ставиться на змаганні, має свій порядковий номер. Якщо змагання проводиться у кілька турів (частин), то нумерація питань може бути наскрізною або потуровою. Конкретний вид нумерації питань може бути заданий явно регламентом. Перед читанням чергового питання ведучий зобов’язаний оголосити його номер. Якщо після оголошення номеру ведучий промовив слова, що не відносяться до даного питання (наприклад, зробив зауваження одному з гравців або дав вказівки секундантам), він зобов’язаний пояснити, що ці слова не мали відношення до тексту питання, і вдруге оголосити номер питання.

Указівки ведучому звертають увагу ведучого на необхідність особливої вимови (акцентування) певних фрагментів тексту, озвучування розділових знаків, паузи у певних місцях тексту і тощо. Оголошенню разом із текстом питання вони не підлягають. Як правило, вони містяться перед текстом питання, виділяються курсивом або іншим чином і беруться у квадратні дужки. Усередині тексту питання можуть трапитися вказівки ведучому щодо промови іншомовних слів – такі вказівки є російськомовною фонетичною транскрипцією відповідних слів із зазначенням наголосів.

Текстом питання є вербальна частина питання, що оголошується ведучим. Ознакою закінчення тексту питання і початку хвилини обговорення (див. параграф 1.3.3.)  є сигнал ведучого «Час!» Якщо питання містить ілюстративні матеріали, слід явно повідомляти про їхню наявність. Якщо під час оголошення тексту питання ведучий  випадково або навмисне завів у нього якісь зміни та не виправив їх, питання вважається заданим саме в тому вигляді, в якому воно було оголошене, і у вихідний текст питання при подальшій публікації вносяться відповідні виправлення.

Ілюстративні матеріали можуть мати у складі

  • Предмети

  • Формули, схеми, таблиці, тексти, зображення

  • Жести та пантомімічні композиції

  • Звукозаписи та публічно відтворювані звукові фрагменти

  • Відеоматеріали

 

 

Якщо частиною питання є друковані або інші матеріали, що роздаються командам, кожна команда має отримати не менш як три екземпляри.

Особливим видом ілюстративного матеріалу є так званий «чорний ящик», що являє собою деяке вмістилище, що містить певний предмет (предмет, який згідно із текстом питання і відповіді міститься у чорному ящику, має дійсно в ньому міститися, його відсутність може вважатися фактичною помилкою і бути підставою для зняття питання згідно із параграфом 2.2.7) «Чорний ящик» має бути продемонстрований перед оголошенням тексту питання або під час його оголошення. У якості «чорного ящика» може бути продемонстровано будь-яке непрозоре вмістилище (наприклад, кишеня ведучого).

Авторська відповідь є вірною на думку РК відповіддю на задане питання.

Критерії заліку – вказівки, сформульовані РК, які є підставою для визнання правильною чи неправильною відповіді, що не співпадає з авторською. Критерії заліку можуть бути сформульовані явно чи неявно. Явне формулювання критеріїв заліку полягає у прямому перерахунку відповідей, які визнано правильними (разом з авторським) або неправильними, або вказівці, що слід зараховувати лише точну відповідь. Неявне формулювання може містити вказівки про залік відповідей, що є аналогічними за змістом авторській або містять певні ключові слова.

Коментар до питання являє собою пояснення, які автори питання або РК вважають важливими для розуміння смислу питання і відповіді, шляхів пошуку або вибору вірних відповідей тощо.

Джерела інформації містять посилання на друковані та електронні документи та видання, кіно- та відеофільми, радіопрограми, особисті документи, бесіди, спогади та враження авторів питання, що підтверджують достовірність фактів та тверджень, що наводяться у питанні. Під час зазначенні джерел інформації рекомендовано наводити їхні вихідні дані та реквізити (адресу сторінки в Інтернеті, рік видання книги, номер газети або журналу, сторінку, що містить потрібну цитату, час перегляду телепрограми тощо). У разі, коли видання є загальновідомим або типовим, вихідні дані можуть бути відсутніми.

Відомості про авторів містять імена та прізвища усіх авторів, що підготували дане питання (як правило, не включаючи членів РК). Додатково можуть вказуватися також місто та країна, де проживає певний автор, і команда, за яку він грає на постійній основі. Внесок того чи іншого автора в певне питання може уточнюватися словами на зразок «за участі такого-то», «у редакції такого-то» тощо.

 

 


  1. Доступ до питань.

 

 

ОЗ надає питання ведучому до початку туру. Ведучий зобов’язаний ознайомитися із питаннями до початку туру, і йому має бути надано достатньо часу для цього. Ведучий може читати питання з аркушу або з екрана комп’ютера.

 

 

Гравцям та секундантам заборонено знайомитися з питаннями туру до того, як ці питання відіграно. Капітани команд мають право ознайомитися з повним текстом питань туру у перерві після туру.

 

 

ОЗ має право встановити тимчасову заборону на публікацію або розголошення використаних у змаганні питань, а також на їхнє публічне обговорення. Ця заборона стосується усіх учасників змагання. Про запровадження такої заборони та про тривалість її дії має бути оголошено у регламенті або безпосередньо на грі до початку першого питального раунду.

 

 


  1. Ігрові матеріали та обладнання.

 

 

Ігровий зал має бути достатнього розміру для розміщення усіх команд, що беруть участь у змаганні. Усім командам, що беруть участь у змаганні, мають бути забезпечені нормальні та, наскільки можливо, рівні умови для гри, зокрема достатній рівень освітленості, комфортна температура повітря та відсутність стороннього шуму під час обговорення питань. Усім командам має бути забезпечено можливість нормально чути питання. Якщо у ігровому залі є команди, що сидять далі, ніж за 10 метрів від ведучого, під час задавання питань рекомендовано користуватися мікрофоном.

Кожна команда має бути забезпечена столом та шістьма стільцями (кріслами тощо), що розташовані так, щоб гравці команди могли сумісно обговорювати питання. Ігровий стіл має бути достатнього розміру, щоб гравці могли розташуватися за ним. Відстань між сусідніми ігровими столами, як правило, має складати не менше, ніж 1.5 м. Відстань від стола (робочого місця) ведучого, ІЖ, ТК, АЖ до найближчого ігрового стола, як правило, має складати не менше, ніж 2 м. ОЗ має право заздалегідь або під час змагання закріпити певні ігрові столи за конкретними командами.

Робочим місцем ведучого, як правило, є стіл із посадковим місцем. Робочі місця ТК і ІЖ мають передбачати стіл достатньо великих розмірів, обладнаний відповідною кількістю посадкових місць, для розміщення і сортування відповідей, що здаються, і таблиць результатів. Припускається суміщення столів ведучого, ІЖ та ТК.

Робочим місцем АЖ (якщо воно працює очно) є окремий стіл із посадковими місцями. Рекомендовано розміщення АЖ поза ігровою залою, в окремому приміщенні, укомплектованому довідковою літературою та доступом в Інтернет.

Секретарю АЖ в перервах між турами має бути надано окреме робоче місце.

Кожна команда має бути забезпечена картками для відповідей відповідно до числа питань у турі. На картках повинні бути ясно позначені місце для номеру команди та місце для номеру питання. Якщо ці поля не заповнено, команда зобов’язана правильно їх заповнити, про цьому дозволено виправляти випадкові помилки та описки, внесені до бланку до здання відповіді. На картках також повинне бути місце для запису відповіді шириною не менше, ніж п’ять, та висотою не менш, ніж три сантиметри.

Протягом змагання члени ІЖ та ТК ведуть таблиці результатів. Дозволяється підготовка та заповнення таблиць або від руки, або з застосуванням комп’ютерної техніки. Після підбиття підсумків кожного туру та всього змагання всім капітанам команд має бути надана можливість для ознайомлення з таблицею результатів. При використанні комп’ютерної техніки дозволяється демонстрація підсумкової таблиці на екрані.

Рекомендовано, щоб у розпорядженні ІЖ протягом тура були, як мінімум, довідкові матеріали, перераховані у додатку А. Усі ці матеріали мають бути доступними для капітанів команд в перерві після туру.

При проведенні змагань можливе використання додаткового обладнання, що полегшує сприйняття питань, відлік часу та підбиття підсумків, зокрема, звукозаписувальної, комп’ютерної та проекційної техніки тощо.


Розділ 1.3. Формат гри

 


  1. Розподіл на тури

Туром вважається відносно відособлена частина змагання, що включає в себе фіксовану кількість питальних раундів (див. параграф 1.3.3.).  У регламенті змагань повинно бути вказано, яким чином здійснюється розподіл на тури.

Тур складається із двох частин – ігрового туру та перерви після ігрового туру.

Ігровий тур складається з наступних частин:

  • початок ігрового туру;

  • питальний раунд (повторюється стільки разів, скільки у турі питань);

  • закінчення ігрового туру.

У перерві після ігрового туру відбувається підведення та оголошення попередніх результатів туру, виправлення технічних помилок та деякі інші події.


  1. Ігровий тур

 

 


  1. Початок туру

Перед початком ігрового туру ведучий здійснює такі дії:

  • перевіряє мікрофон та акустичну систему;

  • представляється сам та представляє всіх членів РК та ІЖ, а також присутніх членів ОЗ (якщо тур перший або сталися зміни);

  • нагадує назву змагання, номер чи назву туру, кількість питань в турі;

  • ознайомлює гравців зі системою відліку часу, відтворює усі використовувані сигнали відліку часу (якщо тур перший або сталися зміни);

  • якщо команди пишуть номери команд на картках вручну, повідомляє номери команд (якщо тур перший) та дає командам час для заповнення цього поля на картках для даного туру;

  • якщо команди пишуть номери питань на картках вручну, пояснює особливості нумерації питань (наскрізна нумерація, нумерація з першого питання тощо) та дає командам час для заповнення цього поля на картках даного туру;

  • повідомляє про зміни чи їх відсутність у попередніх результатах попереднього туру у порівнянні з тими результатами, котрі було оголошено раніше (якщо тур не перший);

  • надає слово представникові АЖ для оголошення невідомих раніше рішень АЖ або оголошує цю інформацію сам (якщо тур не перший);

  • повідомляє рішення, прийняті ІЖ щодо порушення правил, якщо вони ставалися у попередньому турі (якщо тур не перший);

  • представляє секундантів, а за необхідності пояснює, які секунданти до яких команд прикріплені (якщо тур перший або сталися зміни);

  • перевіряє готовність команд до гри. Капітан будь-якої команди може заявити про її неготовність. Підставою для такої заяви може бути відсутність чи незадовільний стан ігрового стола або місць для сидіння, незадовільне освітлення, погана чутність, ненадання команді достатньої кількості бланків для відповідей. У цьому випадку члени ОЗ повинні за можливістю забезпечити команді нормальні умови до того, як буде поставлене перше питання туру.


  1. Питальний раунд

Питальний раунд проводиться послідовно для усіх питань туру. Він описаний у параграфі 1.3.3.


  1. Завершення туру

Після останнього питального раунду ведучий оголошує перерву, вказуючи тривалість перерви та час початку наступного туру (якщо тур не останній).


  1. Питальний раунд

Даний параграф описує один питальний раунд в турі змагань зі ЩДК. Упродовж питального раунду розігрується одне питання або одне бліц-питання.


  1. Послідовність подій у питальному раунді

Питальний раунд складається із таких частин:

  • початок питального раунду;

  • роздача ілюстративних матеріалів (якщо такі використовуються);

  • зачитування питання;

  • хвилина обговорення;

  • збір відповідей команд;

  • оголошення відповіді.

Питальний раунд для бліц-питання проводиться за особливими правилами, описаними у пункті 1.3.3.8.


  1. Початок питального раунду

Сигналом про початок питального раунду є оголошення ведучим номера чергового питання.


  1. Роздача ілюстративних матеріалів

Про наявність у питанні ілюстративних матеріалів ведучий повинен оголосити до початку їх роздачі.

Роздача друкованих чи інших ілюстративних матеріалів здійснюється секундантами за командою ведучого.

Роздача повинна бути організована таким чином, щоб усім командам було забезпечено приблизно однаковий час на ознайомлення із ілюстративними матеріалами.


  1. Читання питання

Читання питання здійснюється ведучим з аркуша чи з екрана комп’ютера. Якщо питання містить нетекстові (не призначені для роздачі командам) елементи, ведучий відтворює їх сам або керує їхнім відтворенням, керуючись вказівками у тексті питання. При відтворенні нетекстових елементів усі гравці повинні мати можливість ознайомитися з ними, не покидаючи своїх місць.

Під час читання питання ведучий не повинен особливим чином виділяти лапки та інші розділові знаки, а також капіталізацію окремих літер, якщо інше неявно не вказано застереженням РК.

Під час читання питання та відтворення нетекстових елементів команди повинні поводитися максимально тихо.

До сигналу початку хвилини обговорення ведучий може повторити текст питання або ініціювати повторне відтворення нетекстових елементів питання (якщо змагання не є синхронним – див. Розділ 3.6.). Після початку хвилини обговорення таке повторення – як повне, так і часткове – заборонене.


  1. Хвилина обговорення

Сигналом початку хвилини обговорення є команда ведучого «Час!».

Під час хвилини обговорення гравцям забороняється заважати іншим командам, покидати свої місця, повертатися на свої місця, користуватися довідниками та виданнями будь-якого виду, а також технікою, яка може використовуватися для звернення до довідників та видань, користуватися пристроями зв’язку будь-якого виду, спілкуватися у будь-який спосіб з будь-ким, окрім гравців своєї команди, що перебувають за ігровим столом. Зокрема, забороняється спілкування з ведучим та секундантами.

Через 50 секунд після початку хвилини обговорення дається сигнал «залишилося 10 секунд».

За 60 секунд після початку хвилини обговорення дається сигнал «обговорення закінчено». На цьому хвилина обговорення закінчується.


  1. Збір відповідей команд

 

 

Через 10 секунд після сигналу «закінчення обговорення» дається сигнал «прошу зібрати відповіді». До цього сигналу капітан (чи інший гравець) команди зобов’язаний написати відповідь на картці та підняти цю картку над головою. Якщо у команди немає відповіді, незаповнена картка все одно повинна бути піднята. Після сигналу «прошу зібрати відповіді» підняту картку вже не можна опустити чи замінити, також не можна змінити написану на піднятій картці відповідь.

За сигналом «прошу зібрати відповіді» секундант починає збирати картки у тих команд, котрі за ним закріплені, та передає картки в ІЖ або ТК. ОЗ та ведучий організовують рух секундантів залою таким чином, щоб вони зібрали картки з відповідями з мінімальними затратами часу.  Під час збирання карток секундант рухається таким чином, аби бачити ті закріплені за ним команди, у котрих він ще не зібрав картки. Секундант не має права повертатися до команди, що вже мала можливість здати йому відповідь.

Команда зобов’язана здати секунданту картку з відповіддю, коли секундант проходить повз неї під час збору відповідей. Якщо команда цього не робить, секундант повідомляє ІЖ про порушення правил.

Якщо капітан команди не підняв картку до сигналу «прошу зібрати відповіді», опустив її після сигналу «прошу зібрати відповіді», якщо картку було замінено або у відповідь були внесені будь-які зміни після сигналу «прошу зібрати відповіді», відповідь вважається зданою з порушенням правил. Секундант повинен поінформувати про зафіксоване порушення правил команду та ІЖ.

Ведучий та ІЖ мають право без участі секунданта прийняти рішення про те, що відповідь було здано з порушенням правил.

Якщо ведучий побачив поважну причину порушення командою порядку здачі відповідей, він має право запропонувати секунданту знову підійти до їхнього столу та прийняти у них картку з відповіддю. Порушення правил при цьому не фіксується.

У перерві після туру капітан команди може звернутися до ІЖ з протестом проти визнання відповіді такою, що була здана з порушенням правил. ІЖ зобов’язане обговорити наведені у протесті аргументи. Прийняте після цього рішення ІЖ є остаточним.


  1. Оголошення відповіді

Після того, як збір відповідей команд завершено, ведучий читає авторську відповідь. Якщо авторська відповідь містить нетекстові елементи, ведучий відтворює їх сам або ж керує їх відтворенням,  дотримуючись вказівок у тексті відповіді.

Критерії заліку можуть бути оголошені повністю або вибірково за вказівками РК, за проханням ІЖ або за розглядом ведучого. Рекомендується оголошувати критерії заліку у тих випадках, коли ними допускається залік відповідей, що достатньо різняться між собою за змістом чи формою.

Коментар може бути оголошений ведучим повністю або вибірково за прямою вказівкою РК або розглядом самого ведучого. Ведучий має право самостійно доповнити його, якщо вважає це важливим для розуміння питання.

Повне або вибіркове оголошення джерел інформації, що не згадуються явно у тексті питання, допускається у відповідності з указівками РК або за розглядом ведучого.

Автори питання оголошуються за розглядом ведучого.

Помилка. Допущена ведучим при оголошенні відповіді, не накладає жодних зобов’язань на ІЖ при заліку відповідей команд. Залік відповідей ІЖ здійснюється у відповідності до справжньої авторської відповіді, що наявна у розпорядженні ІЖ.


  1. Бліц-питання

Бліц-питання складається із преамбули та двох чи більше міні-питань, на кожне з яких командам дається певний час. Сумарний час на усі міні-питання складає одну хвилину. Преамбула повинна включати інформацію про те, що дане питання є бліц-питанням, про число міні-питань та про час, який дається на кожне з міні-питань.

Питальний раунд для бліц-питання, що включає N міні-питань, складається з таких частин:

  • початок питального раунду;

  • роздача ілюстративних матеріалів (якщо такі використовуються);

  • читання преамбули;

  • читання міні-питання 1;

  • обговорення міні-питання 1;

  • читання міні-питання 2;

  • обговорення міні-питання 2;

  • читання міні-питання N;

  • обговорення міні-питання N;

  • збір відповідей команд;

  • обробка відповідей команд.

Якщо у бліц-питанні використовуються роздаткові ілюстративні матеріали, вони повинні роздаватися до читання преамбули (незалежно від того, до яких міні-питань вони відносяться).

Відповіді на усі міні-питання бліц-питання пишуться на одній картці в тому порядку, в якому ставляться міні-питання.

Початок питального раунду, збір відповідей та залік відповідей здійснюються за тими ж правилами, які встановлені для звичайного питання.

Читання міні-питань здійснюється за тими ж правилами, що й читання звичайного питання, але починається з інформації про номер міні-питання.

Обговорення міні-питань відбувається за тими ж правилами, що й обговорення звичайного питання, але триває стільки часу, скільки відведено на дане міні-питання в даному бліц-питанні. Сигналом початку обговорення кожного міні-питання є команда ведучого «Час!» або спеціальний звуковий сигнал. Сигнал «залишилось 10 секунд» для бліц-питання не використовується. Перерви між міні-питаннями не передбачені. Коли виходить час на обговорення міні-питання, дається сигнал «обговорення закінчене». Збір відповідей команд здійснюється після сигналу «Прошу зібрати відповіді» за звичайними правилами.


  1. Перерва між питальними раундами

Коротка перерва між раундами призначена для підготовки ведучого та секундантів до наступного питання, підготовки та роздачі ілюстративних матеріалів, надання тим  гравцям, що запізнилися або на деякий час покинули ігровий зал, можливості зайняти місце за ігровими столами з дозволу ведучого.

У перерві між раундами капітан команди має право:

  • інформувати ІЖ і ТК про помилку, допущену командою в написанні на бланку номера команди, і просити про оперативне її виправлення;

  • звернути увагу секунданта або ведучого порушення норм даного Кодексу та регламенту,  допущені іншими командами, або на некоректну поведінку гравців інших команд чи порушення ними порядку в ігровому залі.

Дані звернення подаються через секунданта або, у виключних випадках, безпосередньо ведучому чи в ІЖ, якщо це не заважає роботі ведучого та ІЖ і не порушує порядку в ігровому залі. Прохання повинне бути висловлене у коректній формі.

 

 


  1. Перерва між турами

 

 

Перерва між турами призначена для роботи ІЖ, ТК і АЖ, приймання ними рішень у межах своєї компетенції, підведення проміжних та остаточних підсумків туру, відпочинку ведучого, гравців та глядачів. Проміжок часу від моменту закінчення останнього туру до моменту приймання остаточних результатів прирівнюється до перерви між турами.

У перерві між турами ІЖ розглядає випадки порушення правил, зафіксовані секундантами або самим ІЖ в ході ігрового туру або після його закінчення. ІЖ має право винести попередження команді, яка порушила (або гравцю, який порушив) правила гри, прийняти рішення про технічний незалік відповіді, а також застосувати інше покарання, передбачене Розділом 2.3 і регламентом змагання.

 

 


  1. Обмеження доступу

 

 

Усім гравцям і в будь-який момент часу забороняється торкатися до карток з відповідями інших команд або знайомитися з їх змістом.

Усім гравцям і в будь-який момент часу забороняється без особливого дозволу ІЖ:

 

 

  • торкатися до картки з відповіддю своєї команди після того, як ця картка передана секунданту. Зокрема, капітан команди не може доторкатися до карток з відповідями своєї команди при спілкуванні з ІЖ;

  • торкатися до оригіналу таблиці результатів, якщо таблиця ведеться вручну;

  • користуватися комп’ютером, на якому проводиться підрахунок результатів

 

 

Членам ІЖ і ТК, а також ведучому забороняється повідомляти гравцям відповіді інших команд із зазначенням, яка команда дала ту чи іншу відповідь. Регламентом турніру може допускатися можливість ознайомлення з добіркою відповідей команд, але тільки в тому випадку, якщо це відбувається без зазначення, якою конкретно командою дана та чи інша відповідь.

 

 


  1. Обробка відповідей команд

Обробка відповідей включає в себе прийняття рішень про залік або незалік кожної відповіді, сортування карток для подальшого збереження та фіксацію прийнятих рішень в таблицях результатів.

Обробка відповідей відбувається по мірі надходження до ІЖ і ТК карток із відповідями на чергові питання і не прив’язана до конкретного питального раунду. При необхідності вона може продовжуватися і в перерві між турами або після закінчення останнього туру

ІЖ, керуючись вказівками РК, правилами і рекомендаціями, сформульованими у Розділі 2.1 та параграфі 2.3.3, і здоровим глуздом, ділить картки на дві групи: зараховані відповіді і незараховані відповіді. При заліку відповідей ІЖ може користуватися довідковими матеріалами.

ІЖ передає обидві групи карток в ТК для фіксації результатів в таблиці або фіксує результати в таблиці самостійно. Зберігання відповідей здійснюється ТК (або самим ІЖ) і повинно забезпечувати можливість подальшої перевірки карток членами ІЖ та АЖ

Рішення ІЖ про залік відповіді може бути скасоване тільки в наступних випадках:

  • самим ІЖ - при виявленні технічної помилки;

  • самим ІЖ або ОЗ - в порядку технічного незаліку (див. параграф 2.3.3).

 

 

Рішення ИЖ про незалік відповіді може бути скасовано тільки в наступних випадках:

  • самим ІЖ - при виявленні технічної помилки;

  • АЖ - при прийнятті рішення про залік даної відповіді.


  1. Підведення підсумків  туру

 

 

Попередні підсумки туру підводяться ІЖ в перерві після туру та оголошуються ведучим або членом ІЖ. До оголошення попередніх підсумків туру звертання гравців до ІЖ заборонено.

Після оголошення попередніх підсумків туру капітан команди має право звернутися до ІЖ за інформацією щодо того, які відповіді його команди були зараховані. ІЖ зобов’язане повідомити йому таку інформацію. Капітан також має право ознайомитися з текстом питань. При цьому ІЖ заборонено порушувати вимоги щодо обмеження доступу, сформульовані в параграфі 1.3.6.

Якщо, на думку капітана команди, має місце технічна помилка (тобто ІЖ не помітило відповідь його команди, неправильно його прочитало тощо), він може повідомити про це ІЖ, після чого ІЖ повинно або усунути помилку, або повідомити, що технічної помилки немає. Це рішення ІЖ приймає в повному складі.

Звертання інших гравців до ІЖ заборонені.

Час на виправлення технічних помилок, порядок підведення результатів туру по закінченні цього часу і відповідальний за зберігання результатів туру визначаються регламентом змагання.

 

 


Частина 2. Суддівство змагань

 

 

 


Розділ 2.1. Принципи зарахування відповідей

 

У загальному випадку правильною вважається відповідь, що задовольняє умовам і контексту питання не меншою мірою, ніж авторська.

Під умовами питання розуміють сформульовані в явному вигляді в тексті питання (і, можливо, в ілюстративних матеріалах) факти і логічні зв’язки, що визначають суть та форму відповіді.

Під контекстом питання розуміють не згадані в тексті питання в явному вигляді, але такі, що мають до нього (і, можливо, до ілюстративних матеріалів) безпосереднє відношення факти, а також логічні наслідки, що однозначно витікають із тексту питання (і, можливо, ілюстративних матеріалів).


  1. Правильна відповідь

Відповідь команди вважається правильною, якщо вона задовольняє хоча би одну з наступних умов:

  • співпадає з авторською відповіддю;

  • задовольняє критеріям заліку;

  • є більш точною, ніж авторська відповідь (наприклад, позбавлена помилок, що є в авторській відповіді);

  • може бути інтерпретована як розгорнута відповідь, тобто включає авторську або еквівалентну їй відповідь, а також додаткову інформацію, яка не може бути прийнята за іншу відповідь, не суперечить змісту питання та не містить грубих фактичних помилок;

  • не підпадає під дію попередніх випадків, але відповідає всім без виключення умовам питання не меншою мірою, ніж авторська відповідь або відповіді, що відповідають критеріям заліку.

  • не підпадає під дію попередніх випадків, але відповідає логічно несуперечливій альтернативній інтерпретації тексту питання і/або ілюстративних матеріалів (наприклад, відповідає іншому значенню окремих багатозначних слів у тексті питання).

Відповідь на бліц-питання визнається правильною у тому і тільки у тому разі, коли правильними визнаються відповіді на всі міні-питання, що в нього входять

 

 


  1. Неправильна відповідь

Відповідь команди вважається неправильною, якщо виконується хоча би одна із наступних умов:

  • не існує інтерпретації тексту питання, ілюстративних матеріалів або критеріїв заліку, при яких вона відповідала би всім умовам питання (в тому числі особистий досвід автора) або критеріям заліку;

  • вона містить більше однієї відповіді на питання, причому хоча би одна із відповідей неправильна;

  • вона містить додаткову інформацію, яку можна прийняти за іншу відповідь, до того ж ця відповідь неправильна;

  • вона містить додаткову інформацію, яка спотворює зміст відповіді, містить грубі фактичні помилки або суперечить умовам питання;

  • вона відрізняється від авторської відповіді граматично, причому збереження граматики вимагається в питанні явно або ця відмінність змінює зміст відповіді;

  • вона не відповідає формі питання (за винятком випадків, передбачених параграфом 2.1.1), тобто описує не той об’єкт, дію, якість тощо, який вимагається назвати згідно умов питання чи критеріїв заліку;

  • він є формальним, тобто лише повторює деякі з фактів і логічних зв’язків, що явно і очевидно містяться в умовах питання

 

 


  1. Оцінка відповідності критеріям заліку

 

 

У випадку, якщо в критеріях заліку вказано, що залік повинен здійснюватися за змістом, правильними слід визнавати відповіді, які відрізняються від авторської за ступенем конкретизації або точності, але близькі до неї за змістом (наприклад, не зовсім точні цитати).

 

 

У випадку, якщо в критеріях заліку вказано, що залік повинен здійснюватися за ключовими словами (словосполученнями), правильними слід визнавати відповіді, які містять ключові слова (словосполучення) і не підпадають під дію параграфа 2.1.2


  1. Рекомендації щодо заліку спірних відповідей

 

 

Спірними вважаються відповіді, які не підпадають під дію параграфів 2.1.1 и 2.1.2.


  1. Оцінка відповідей, які незначно відрізняються від авторської

Підлягає заліку відповідь команди, яка містить орфографічні (помилки в написанні слів), пунктуаційні (відсутність або неправильне застосування розділових знаків, пробілів між словами і капіталізації), граматичні (використання у відповіді неправильного відмінку, роду, числа, часу, особи, способу дієслова або іншої граматичної форми), синтаксичні (відмінності у використаних прийменниках, сполучниках та інших службових словах, що не змінюють загального змісту відповіді) помилки або описки, які не дають підстав для різних тлумачень, причому умови питання не вимагають в явному вигляді граматично точної відповіді, а після виправлення цих помилок або описок відповідно до однозначного тлумачення відповідь буде відповідати одній з умов заліку, вказаних у параграфі 2.1.1.

Підлягає заліку відповідь команди, яка відрізняється від авторської, у випадку якщо ця відмінність є несуттєвою для розуміння змісту відповіді в контексті заданого питання. Несуттєвими рекомендується визнавати, зокрема, наступні відмінності:

  • трансляційні - використання у відповіді перекладу замість іншомовного виразу або навпаки; використання варіанту перекладу, що відрізняється від авторського; транслітерація іноземного виразу російськими літерами тощо (якщо умовами питання не визначено в явному вигляді мову, якою повинна бути дана відповідь);

  • семантичні - використання синонімічних оборотів.

ІЖ має право визнавати несуттєвими й інші відмінності від авторської відповіді. Однак рекомендується, щоби ІЖ користувалося цим правом тільки в тому випадку, якщо в його складі є хоча би один представник РК


  1. Оцінка відповідей, менш точних, ніж авторська

 

 

При оцінюванні правильності відповідей, менш точних, ніж авторська, ІЖ та АЖ рекомендовано керуватися наступними правилами:

  • менш точна відповідь, як правило, повинна зараховуватися, якщо в звичайній (позаігровій) ситуації вона позначає той же об’єкт (дію, якість тощо), що і авторська відповідь, не потребуючи додаткових уточнень;

  • менш точна відповідь, як правило, повинна зараховуватися, якщо в звичайній (позаігровій) ситуації вона позначає множину об’єктів (дій, якостей тощо), але будь-який елемент цієї множини відповідає умовам питання;

  • менш точна відповідь, як правило, повинна зараховуватися, якщо контекст питання не передбачає більш точної відповіді;

  • менш точна відповідь, як правило, не повинна зараховуватися, якщо в звичайній (позаігровій) ситуації вона позначає не один, а множину об’єктів (дій, якостей тощо), частина з яких не відповідає умовам питання, причому для вибору потрібного елемента із цієї множини потрібно додаткове уточнення;

  • менш точна відповідь, як правило, не повинна зараховуватися, якщо контекст питання передбачає більш точну відповідь;

  • менш точна відповідь, як правило, не повинна зараховуватися, якщо умови питання включають явну вимогу дати абсолютно (максимально тощо) точну відповідь. Винятком з цього правила може бути ситуація, коли максимальна точність принципово або практично недосяжна.

  • якщо в тексті питання міститься явна вимога назвати об’єкт або суб’єкт (дату, місце, людину і т.п.), то зараховуватися повинна, як правило, тільки відповідь, яка містить найменування (в широкому значенні) даного об’єкту або суб’єкту в явному вигляді (номер року; назву міста; прізвище, псевдонім чи загальноприйняте прізвисько людини і т.п.). Описова відповідь (в якій замість найменування об’єкту або суб’єкту даються його властивості), як правило, зараховуватися не повинна. Винятком з цього правила є, наприклад, випадок, коли описова відповідь допускається критеріями заліку

 

 


  1. Особливі випадки

Інформація на картці з відповіддю, взята в дужки (круглі, квадратні, фігурні, косі або кутові), незалежно від того, яке відношення вона має до інформації, написаної не в дужках, а також від того, чи є взагалі на картці інформація не в дужках, вважається коментарем, що не є частиною відповіді, і не може впливати на залік або незалік відповіді. Винятком з цього правила є випадок, коли дужки є істотною складовою частиною авторської відповіді.

Зданий командою бланк, що не містить ніякої інформації, окрім номера питання і номера команди, називається порожньою відповіддю. До порожньої відповіді прирівнюються:

  • перекреслений бланк (незалежно від того, що на ньому написано і/або намальовано);

  • відповідь, в якій все написане закреслено або замазано іншим чином (якщо питання не передбачає закреслену відповідь);

  • відповідь, взята в дужки (якщо питання не передбачає відповіді саме в дужках);

  • відповідь у вигляді прочерку або математичного символу O (< порожня множина>), якщо питання не передбачає відповіді саме у вигляді цих символів.

Якщо питання потребує назвати деякий предмет, відновити пропуск у реченні тощо, то порожня відповідь змістовно інтерпретується як рівносильна відповідям: “такого предмету немає”, “нічого не пропущено” тощо.


Розділ 2.2. Апеляції

 


  1. Типи апеляцій

Апеляцією в межах даного Кодексу зветься прохання щодо зміни заліку, котре вносять заведеним порядком до спеціального органу - Апеляційного Журі. Можливі апеляції таких типів:

  • апеляція щодо зарахування відповіді - прохання команди зарахувати відповідь, не зараховану ІЖ;

  • апеляція щодо некоректності питання - прохання команди скасувати питання, котре вона вважає некоректним через фактичну помилку в тексті питання чи авторської відповіді.

Критерії заліку, встановлені редактором, чи відповіді, зараховані ІЖ окрім авторської, не можуть бути підставою для подання апеляції щодо некоректності питання.

У синхронних змаганнях можливий спеціальний тип апеляцій - апеляції щодо помилок провідника (див. Розділ 3.5).

Дозвіл вносити апеляції кожного з типів мусить бути явним чином зафіксовано в регламенті. Інакше апеляції розгляду не підлягають.

Апеляції інших типів заборонено.


  1. Подання апеляцій

Апеляцію щодо конкретного питання в поточному пакеті може вносити лише команда, що на загальних підставах брала участь у турі, котрий містив це питання.

Щодо кожного дискутивного питання команда має вносити окрему апеляцію.

Колективну апеляцію кількох команд щодо того самого питання не може бути прийнято. Також не підлягають розгляду апеляції щодо зарахування відповіді, поданої іншою командою.

Щодо одного питання команда може внести лише одну апеляцію із наочною позначкою її типу.

Усі апеляції команда вносить виключно на письмі секретареві АЖ, котрий має обов’язок зареєструвати їх та передати АЖ, не вказуючи команду-апелянта.


  1. Застава

Регламент може визначати заставу за апеляцію у грошовій формі чи в умовних апеляційних одиницях, котру за відхилення апеляції не повертають.

У іншому випадку кожна команда перед початком турніру отримує певну кількість умовних апеляційних одиниць. Команда не має права вносити апеляцію, якщо в неї на час подання бракує умовних апеляційних одиниць для застави.

Може бути визначено різний розмір застав для окремих типів апеляцій.

За ствердної ухвали щодо апеляції довільного типу належить повернути команді заставу у повному обсязі, якщо регламентом не визначено інакше.

Інші відмінності застав (наприклад, в ігрових балах) заборонено.


  1. Термін подання апеляцій

У регламенті мусить бути зафіксовано термін, приділений командам для подання апеляцій, та термін, наданий на розгляд апеляцій. Поданню апеляцій необхідно приділяти не менше, ніж 15 хвилин. В особливих випадках термін подання та розгляду апеляцій може бути подовжено ОЗ.

По скінченні чергового туру провідник оголошує початок часу, приділеного написанню апеляцій. Регламент може передбачати подання апеляцій щодо питань поточного ігрового дня по скінченні останнього туру цього дня.

У регулярних та синхронних змаганнях регламент може передбачати термін, достатній для написання апеляцій та їх відсилання електронною поштою чи іншими типами зв’язку.


  1. Порядок розгляду апеляцій

За наявності апеляцій як щодо некоректності питання, так і щодо зарахування відповіді на те саме питання спершу належить розглянути всі апеляції щодо некоректності питання; якщо таку задоволено, апеляціями щодо зарахування відповіді нехтувано. При цьому всім командам, котрі вносили апеляції довільних типів щодо такого питання, належить повернути застави за ці апеляції в повному обсязі, якщо регламентом не визначено інакше.

За наявності кількох апеляцій однакового типу, поданих щодо того самого питання, АЖ розглядає їх послідовно чи сукупно, не переходячи протягом цього розгляду до апеляцій щодо інших питань. За цим винятком, АЖ вільне у виборі послідовності розгляду апеляцій.

АЖ не зобов’язане при розгляді апеляцій обмежуватися аргументами, наведеними в апеляції.

Якщо не було внесено апеляцію щодо некоректності питання, АЖ не має права скасувати питання з власної ініціативи.

Якщо не було внесено апеляцію щодо зарахування відповіді, АЖ має право зарахувати її, лиш якщо цю відповідь (чи відповідь, визнану АЖ еквівалентною цій) зараховано за іншою апеляцією щодо того ж питання.

При розгляді апеляцій АЖ не може віддавати увагу покликанням на джерела, що містяться в апеляції, але не існували на час оголошення питання. Наприклад, нехтувано матеріалами, викладеними до інтернету після того часу, і свідченнями про довільні дії, що відбулися відтоді.

Якщо є потреба, для з’ясування будь-яких суперечливих чи непевних аспектів питання та/або апеляції АЖ має право запросити представника РК чи команди-апелянта; менше з тим, пильно рекомендовано дотримуватися зносин між АЖ та командою-апелянтом лише через секретаря АЖ чи іншого затвердженого ОЗ посередника зі збереженням анонімності апеляції.

Учасникам змагань та глядачам заборонено бути присутніми при розгляді апеляцій без спеціального дозволу АЖ.


  1. Розгляд апеляції щодо зарахування відповіді

Підставою для подання апеляції щодо зарахування відповіді є гадка команди-апелянта про те, що подана нею відповідь є правильною врівні з авторською чи іншою відповіддю, зарахованою ІЖ.

Не підлягають розгляду апеляції щодо зарахування відповіді, відхиленої ІЖ чи ОЗ порядком технічного незаліку (див. параграф 2.3.3).

При розгляді апеляцій щодо зарахування відповіді АЖ має оцінити міру адекватності цієї відповіді текстові та змісту питання, послуговуючись правилами та рекомендаціями, наведеними у Розділі 2.1. Подану відповідь зараховують, якщо вона цілком адекватна умовам та контексту питання або міра її адекватності не нижча, ніж у авторської відповіді чи довільної з відповідей, що підходять критеріям заліку та/або зараховані ІЖ.

Зі ствердної ухвали щодо апеляції випливає безумовне зарахування цієї відповіді команді-апелянтові та всім іншим командам, що подали таку саму відповідь, незалежно від того, чи вони вносили апеляцію. Крім того, підлягають зарахуванню всі відповіді, котрі АЖ визнає еквівалентними відповіді команди-апелянта.


  1. Розгляд апеляції щодо некоректності питання

Підставою для подання апеляції щодо некоректності питання є фактична помилка, виявлена в тексті питання чи авторської відповіді, а також в ілюстративних матеріалах. Крім того, підставою для подання апеляції щодо некоректності питання можуть бути фактичні помилки, котрих припустився провідник під час оголошення питання.

Фактичною помилкою є обґрунтована невідповідність до дійсності будь-якого з фактів питання, із особистим досвідом автора включно, а також обґрунтована невідповідність чи суперечність між питанням та авторською відповіддю.

При розгляді апеляцій щодо некоректності питання Апеляційне Журі мусить виходити з одного із двох принципів:

1) питання визнають некоректним в разі присутності в тексті питання (та/або авторської відповіді) будь-якої фактичної помилки;

2) питання визнають некоректним в разі присутності в тексті питання (та/або авторської відповіді) істотної фактичної помилки.

Якщо в регламенті турніру явним чином не зазначено, що помилку можна визнати неістотною, АЖ мусить послуговуватись принципом 1).

Не може бути підставою для схвалення апеляції щодо некоректності питання:

  • помилка чи некоректність, виявлена в коментарі до питання чи відомостях про джерела інформації;

  • невідповідність чи суперечність між питанням та авторськими критеріями заліку або між питанням та відповіддю, відмінною від авторської, однак зарахованою ІЖ.

Зазвичай не можуть бути підставою для скасування питання як некоректного:

  • використання в тексті питання метафоричних зворотів, гіпербол та літот, метонімічного переносу значень, еліптичних зворотів (якщо зміст їх зрозумілий достатньо однозначно), оксиморонів, синекдох, оживлень і уособлень та інших тропів природної мови (однак прикре порушення граматичних норм, наприклад, безумовно жива річ як відповідь на питання “що?” чи безумовно нежива річ як відповідь на питання “хто?”, може бути підставою для скасування питання);

  • використання в тексті питання переносного змісту слів та висловів чи не основних їхніх значень;

  • дрібні граматичні, пунктуаційні та орфографічні помилки, що не призводять до інакшого потрактування питання;

  • помилки на словах провідника (зсув наголосу, хибне інтонування слів та висловів), що не призводять до інакшого потрактування питання.

За наявності в тексті питання та/або авторської відповіді чи ілюстративних матеріалів помилки (зокрема, істотної), що перешкоджає авторському тлумаченню питання, питання зазвичай не підлягає скасуванню за наявності іншого, коректного тлумачення, з котрого випливає та сама авторська відповідь (хай навіть не передбаченого авторами).

За ствердної ухвали щодо апеляції безумовно належить анулювати бали, нараховані командам за це питання.

В разі виявлення фактичної помилки в одному з міні-питань бліцу має бути скасовано все бліц-питання.


  1. Ухвала постанов АЖ

Постанови щодо апеляцій учасники АЖ ухвалюють відкритим голосуванням. Якщо в регламенті не зазначено протилежне, учасник АЖ має право утриматись від голосування щодо довільної апеляції.

Умовою схвалення апеляції можуть бути такі підсумки голосування (серед усіх учасників АЖ, серед усіх, хто голосував, чи серед усіх, хто не утримався):

  • проста більшість голосів (подано більше голосів “за”, ніж “проти”);

  • абсолютна більшість голосів (подано більш, ніж 50% голосів “за” від загалу);

  • більш, ніж певна частка голосів від загалу, поданих “за” схвалення апеляції;

  • не менш, ніж певна частка голосів від загалу, поданих “за” схвалення апеляції;

  • одностайна постанова.

Регламент має визначати, котрий із цих варіантів буде використано для ухвали постанов АЖ щодо кожного типу апеляцій, і за потреби встановлювати відповідні частки.

Приклад правил праці АЖ наведено в Додатку В.


  1. Підсумки праці АЖ

Після ухвали постанов АЖ формулює кожну з них як присуд, що містить підсумок розгляду апеляції та мотиви її схвалення чи відхилення. Формулюючи присуд, АЖ мусить додержувати чемності щодо всіх учасників.

Присуди АЖ рекомендовано фіксувати на бланках, наведених у Додатку Г.

Присуд АЖ становить остаточний вирок і перегляду не підлягає.

По скінченні розгляду апеляцій присуди АЖ оголошує провідник чи один із учасників АЖ.


Розділ 2.3. Дисциплінарні санкції

 


  1. Види дисциплінарних санкцій

Порушення норм цього Кодексу та регламенту змагань, порушення порядку в ігровій залі та некоректна поведінка тягнуть за собою застосування до учасників змагань та глядачів наступних видів дисциплінарних санкцій:

  • зауваження;

  • попередження;

  • технічний незалік відповіді;

  • видалення із зали до кінця ігрового туру;

  • відсторонення від участі в змаганні;

  • усунення від участі в наступних змаганнях, які проводить окремий клуб чи об’єднання клубів (локальна дискваліфікація);

  • усунення від участі в наступних змаганнях, які проводить МАК, або які проводяться  за ліцензією МАК (тотальна дискваліфікація).


  1. Зауваження та попередження

Зауваження являє собою усну вказівку учаснику змагань або глядачеві на допущене ним разове незначне порушення норм цього Кодексу, регламенту чи порядку в ігровому залі. Загальна кількість оголошених одному учаснику змагань або глядачеві зауважень не обмежується; проте повторні порушення можуть спричинити за собою застосування більш суворих санкцій.

У разі повторного незначного порушення учаснику змагань або глядачеві може бути оголошено попередження. Попередження може бути оголошено і без попереднього зауваження − у випадку більш серйозного порушення норм цього Кодексу, регламенту чи порядку в ігровому залі. Порушення, які знову допускаються після винесення попередження, тягнуть за собою більш суворі санкції.

Правом оголосити зауваження або попередження гравцю, команді, секунданту або глядачеві володіє ведучий, член ІЖ, а також присутній на змаганні член або представник ОЗ. Зауваження та попередження ведучому, членам ІЖ, ТК і АЖ можуть бути оголошені лише присутнім на змаганні членом або представником ОЗ.

 

 


  1. Технічний незалік відповіді

 

 

У разі порушення командою правил поведінки в ході ігрового раунду або правил здачі відповіді відповідь команди може бути не зараховано, навіть якщо вона є правильною. Відповідне рішення ІЖ або ОЗ називається технічним незаліком відповіді.

Підставою для технічного незаліку може бути:

  • здача відповіді на бланку з неправильним номером команди або питання чи взагалі без зазначення хоча б одного з цих номерів;

  • здача відповіді на саморобному бланку без дозволу ІЖ на його застосування;

  • запізнення здачі картки з відповіддю, що виразилося в дуже пізньому її піднятті, пропуску моменту передачі її секунданту, спробі замінити підняту картку (або змінити її текст) після сигналу про початок збору відповідей.

Рішення про технічний незалік в цих випадках приймається ІЖ. ІЖ має право визнати порушення незначним і розглянути відповідь команди на загальних підставах, обмежившись за необхідності оголошенням зауваження або попередження.

Якщо ці порушення були викликані певними поважними причинами, в перерві між турами капітан команди має право звернутися до ІЖ з проханням про скасування технічного незаліку. Відмова ІЖ в цьому проханні є остаточною.

Автоматично спричиняють технічний незалік наступні порушення:

  • порушення кількісного або заявленого складу команди в ході ігрового раунду;

  • обмін інформацією з гравцями інших команд, запасними гравцями або глядачами в ході ігрового раунду;

  • використання довідкової літератури чи іншими друкованих видань, комп’ютерної техніки або засобів зв’язку.

Рішення про технічний незалік в цих випадках приймається ІЖ в ході ігрового туру. Якщо про порушення стало відомо після закінчення відповідного туру, рішення про технічний незалік може бути прийнято тільки ОЗ або його представником і тільки до початку наступного туру. Рішення як ІЖ, так і ОЗ є остаточним, прохання про його скасування не приймаються до розгляду.

 

 


  1. Видалення до закінчення туру

Гравець, команда, секундант або глядач можуть бути видалені з ігрової зали до закінчення ігрового туру  за неодноразове або грубе порушення норм цього Кодексу, регламенту чи порядку в ігровому залі.

Видалення до закінчення туру може здійснюватися без попереднього зауваження або попередження.

При видаленні гравця до закінчення туру заміна його в ході туру запасним гравцем не допускається. Відмова вилученого гравця покинути зал може бути підставою для видалення всієї команди.

При видаленні команди до закінчення ігрового туру її відповіді на питання, що залишилися в турі, вважаються не зданими.

Рішення про видалення до закінчення туру гравця або команди оперативно приймає ІЖ. Рішення про видалення секунданта або глядача може бути прийняте також і ведучим.

Питання про допуск видалених учасників або глядачів до подальших турів вирішується ОЗ або його представником до початку наступного туру.


  1. Відсторонення від участі у змаганні

 

 

Команда або окремі учасники змагання можуть бути відсторонені від подальшої участі у змаганні за грубе порушення норм цього Кодексу, регламенту чи порядку в залі, а також за кричуще некоректну поведінку.

Рішення про відсторонення від участі в змаганні приймається у перерві між турами всіма присутніми на змаганні членами ОЗ або представником ОЗ.

Відсторонення від участі в змаганні передбачає подальший розгляд допущених порушень Комісією з етики МАК або керівництвом клубу чи об’єднання клубів із можливим застосуванням додаткової санкції у вигляді дискваліфікації.

Відсторонення гравця від подальшої участі у змаганні не виключає його заміну в наступних турах на запасного гравця.

При відстороненні команди від подальшої участі в змаганні питання про анулювання вже показаних нею результатів вирішується ОЗ або його представником в особливому порядку. У разі якщо вже показані результати команди не анулюються, її відповіді на питання, що залишилися в турі, підлягають автоматичному технічному незаліку.

 

 


  1. Дискваліфікація

Рішення про відсторонення фізичної особи або команди від участі в змаганнях може поширюватися на змагання, що проводяться клубом або об’єднанням клубів (локальна дискваліфікація) або змагання, що проводяться МАК і будь-якими клубами та об’єднаннями, що входять в МАК (тотальна дискваліфікація).

Дискваліфікація фізичної особи включає заборону на участь у змаганнях у будь-якій якості. При цьому можливе прийняття додаткового рішення про недопуск даної особи і в якості глядача.

Дискваліфікація команди може включати в себе одночасну дискваліфікацію всіх або деяких її гравців (вказуються у тому ж рішенні поіменно). Не піддані дискваліфікації гравці можуть продовжувати брати участь у змаганнях, у тому числі граючи за інші команди.

Рішення про тотальну дискваліфікацію приймається Комісією з етики МАК. Рішення про локальну дискваліфікацію приймається керівництвом клубу чи об’єднання клубів. Локальна дискваліфікація не виключає подальшого розгляду справи Комісією з етики МАК і прийняття рішення про тотальну дискваліфікацію.

При винесенні рішення про дискваліфікацію має бути зазначено, на який термін вона передбачена. У виняткових випадках можлива безстрокова дискваліфікація.

 

 


  1. Пом’якшення і скасування дисциплінарних санкцій

Зауваження або попередження, винесені учаснику змагання або глядачеві, вважаються погашеними після закінчення змагання.

За клопотанням гравця або команди, які було піддано дискваліфікації, орган, що застосував таку санкцію, має право переглянути своє рішення, скоротивши термін дискваліфікації або скасувавши її. Клопотання може бути подано не раніше, ніж після закінчення половини терміну дискваліфікації, а для безстрокової дискваліфікації − не менше ніж через рік з її початку. Крім того, особи, що зазнали дискваліфікації мають право оскаржити рішення про неї у вищестоящій структурі МАК (в об’єднанні клубів, комісії з етики МАК, Правлінні МАК).

При виявленні нових обставин орган, що застосував дискваліфікацію, або Комісія з етики МАК вправі повернутися до розгляду справи та скасувати рішення про застосування даної санкції.

При скасуванні винесених раніше дисциплінарних санкцій рішення про технічний незалік відповідей змагань, що вже закінчилися, не може бути переглянуте ні в якому випадку, і результати змагання перегляду не підлягають.


Частина 3. Організація змагань з ЩДК

 

 

 


Розділ 3.1. Загальні положення

 

Усі турніри, що проводяться, поділяються на разові та регулярні. Турнір є разовим, якщо при його проведенні відсутні тривалі (більше доби) паузи між ігровими днями (тобто днями, коли проводяться тури) − в іншому випадку він називається регулярним. Незалежно від цього турніри діляться також на одно- і багатоетапні. Багатоетапним є турнір, при проведенні якого після певних етапів (одного або декількох турів, які йдуть підряд) підводяться проміжні підсумки, що впливають на подальший хід турніру.

Серією турнірів називається сукупність турнірів, для кожного з яких підводяться окремі підсумки з визначенням переможців, призерів та повним розподілом місць, але, крім того, підводяться загальні підсумки за результатами участі команд в турнірах, що входять в серію.

Турніри або серії турнірів, результати яких впливають на допуск команд до участі в інших турнірах або серіях турнірів, називаються такими, що виводять на інше змагання. МОЖЕТ БЫТЬ, УПОТРЕБИТЬ ТЕРМИН “КВАЛІФІКАЦІЙНИМИ”?

 

 


Розділ 3.2. Регламент змагання і рекомендації щодо його складання

 

Регламент змагання уточнює правила і порядок проведення змагання. Регламент змагання не повинен суперечити правилам, сформульованим у ЦЬОМУ Кодексі (але може не дотримуватися рекомендацій, включених в нього).

Регламент змагання складається до початку змагання і не може змінюватись  в ході змагання. Необхідно заздалегідь ознайомити з регламентом всі  команди, що бажають взяти участь у змаганні.

Під час змагання регламент повинен видаватися капітанам команд на їх запит у проміжках між турами.

Регламент змагання повинен містити:

 

 

  • інформацію про назву і статус змагання і про правила допуску команд на змагання;

  • повний і точний опис формату змагання − всіх турів і етапів, включаючи число питань у кожному ігровому турі і правила допуску на кожен тур (етап);

  • повний опис системи підбиття підсумків кожного ігрового туру, кожного етапу і змагання в цілому;

  • інформацію про те, чи допускаються в змаганні апеляції і якого виду, а якщо так, то інформацію про правила подачі апеляцій, апеляційну заставу, принцип прийняття рішення в АЖ;

  • іншу інформацію, яка, згідно з цим  Кодексом, повинна міститися в регламенті.


Розділ 3.3. Розподіл місць у змаганнях

 


  1. Системи розподілу місць

У переважній більшості турнірних схем система розподілу місць (СРМ) складається із двох компонентів: системи розподілу місць в окремому турі (СРМОТ) і системи підбиття підсумків за результатами турів (СППРТ). Якщо турнір складається з одного туру, СРМ зводиться до СППРТ

Будь-яка СРМОТ повинна ґрунтуватись на тому, що команда, якій за підсумками роботи ІЖ та АЖ зарахована більша кількість відповідей, займає вище місце. СППРТ, яка не відповідає цій умові, не може використовуватись. При цьому дві чи більше команди, яким зарахували рівну кількість відповідей, можна розставити за місцями за допомогою додаткових показників (ДП). ДП у СРМОТ можуть бути рейтинг, результати команди на заздалегідь визначених регламентом змагання підмножинах питань і «перестрілка». Проте рекомендовано ДП у СРМОТ не використовувати та фіксувати у таких випадках поділ відповідними командами зайнятих ними місць.

Загальновизнані СППРТ поділяють на два типи. СППРТ першого типу для підбиття підсумків враховує розбиття турніру на тури, а СППРТ другого типу – ні. У першому випадку СППРТ має відповідати такій умові: якщо команда А й команда Б брали участь в одних і тих самих турах і команда А в усіх турах зіграла не гірше за команду Б, то вона повинна зайняти місце не нижче, ніж команда Б. За другого випадку СППРТ повинна відповідати тій самій умові, що й СРМОТ (команда, якій за підсумками роботи ІЖ та АЖ зарахована більша кількість відповідей, займає вище місце). Основний показник (ОП) та/або ДП у СППРТ першого типу можуть ґрунтуватись на кількості відповідей, зарахованих командам за підсумками роботи ІЖ та АЖ у кожному окремому турі, або на зайнятих командами в турах місцях, а також на статистичних характеристиках турів. Не кожна загальновизнана СППРТ є сумісною з конкретною турнірною схемою. Рекомендації щодо вибору СППРТ для конкретних турнірних схем наведені нижче.

У разі рівності показників за основним критерієм у двох чи більше команд СППРТ може передбачати розведення цих команд за ДП. Загальновизнаними ДП є:

  • сума місць, зайнятих командою в усіх турах (якщо вона не є ОП);

  • сумарний рейтинг команди за підсумками всіх турів;

  • місце команди в попередньому етапі (для багатоетапної схеми);

  • кількість узятих командою додаткових питань («перестрілка»);

  • результати команди на заздалегідь визначених підмножинах питань (зокрема, в деяких турах);

  • сума взятих командою питань (якщо вона не є ОП);

  • середній відсоток кількості взятих командою в кожному турі питань від максимального серед усіх команд-учасниць результату в ньому.

Далеко не кожен ДП є сумісним як із конкретною турнірною схемою, так і з конкретним ОП. Рекомендації щодо вибору ДП для конкретних турнірних схем та ОП наведені нижче. Разом із тим, рекомендовано за можливості обходитися без них та фіксувати за подібних випадків поділ відповідними командами зайнятих ними місць (окрім випадків поділу призових місць). Не рекомендовано використовувати більше за один ДП.

 

 


  1. Основні та додаткові показники

У цьому параграфі розглянуто особливості деяких ОП й ДП, які застосовують у СРМОТ або СППРТ.


  1. Рейтинг питань

 

 

Рейтингом питання є оцінка рівня його складності. Її вираховують за формулою:

R = N + 1,

де N – кількість команд, які брали участь у турі та не відповіли на це питання. Рейтингом команди є сумарний рейтинг питань, взятих нею на тому відрізку турнірної дистанції, для якого його обраховують. У разі рівності ОП вище місце займає команда з більшим рейтингом.


  1. Виділені підмножини питань

Частина питань у турі або частина турів у змаганні можуть бути спеціально виділені. У разі рівності ОП вище місце займає команда, що показала вищий результат на виділених питаннях.

Наприклад, ДП у СРМОТ може бути результат, показаний командами на останньому питанні туру. У разі рівності цього показника враховують результат, показаний на передостанньому питанні, і т. д.

ДП у СППРТ може бути результат, показаний командами в останньому турі. У разі рівності цього показника враховують результат, показаний у передостанньому турі, і т. д. При цьому для визначення місць, зайнятих командами в турах, можна використовувати будь-яку СРМОТ.

 

 


  1. «Перестрілка»

 

 

Під «перестрілкою» розуміють додатковий тур, пакет для якого складається зі спеціально підготованих додаткових питань. «Перестрілку» проводять між командами, що мають однакові значення ОП.

Кількість раундів у «перестрілці» та інші особливості її проведення визначає регламент змагання.

 

 


  1. Сума місць у турах

 

 

Якщо команда пропустила тур, для визначення суми місць для неї пропущений тур може бути врахований одним із таких способів:

  • суму місць для цієї команди обчислюють без урахування пропущених турів (кожний пропущений тур нічого не додає до суми місць);

  • вважається, що команда не відповіла правильно на жодне з питань туру; з урахуванням цього її місце в турі визначають згідно зі СРМОТ (можливий поділ останніх місць із командами, які не набрали в турі жодного очка);

  • команди, що пропустили тур, ділять останні місця після всіх команд, що взяли участь у турі, включно з тими, які не набрали жодного очка.

Інформацію про те, який із цих способів буде використаний для визначення суми місць, повинен містити регламент. Якщо тури готують команди-учасниці, для чергової команди, що пропускає тур, можна застосовувати спосіб, відмінний від того, який застосовують до нечергової команди, що пропустила тур. У разі, якщо сума місць є основним показником, перший із наведених способів не може бути використаний для команди, яка не готувала пропущений тур.

У разі використання суми місць у якості ОП чи ДП перевагу отримує та команда, в якої сума місць менша. Суму місць не рекомендовано використовувати, якщо команди-учасниці готують різну кількість турів.

 

 


  1. Рекомендації з вибору СППРТ для конкретних турнірних схем

У даному параграфі описано СППРТ, які найкраще підходять для різних турнірних схем.

 

 


  1. Разові турніри

 

 

Рекомендованим (окрім випадків, коли всі чи окремі тури готують команди, що беруть участь у турнірі) ОП є сума питань за всіма турами. Прийнятним ОП також є сума місць команд у турах. В якості ДП для розподілу призових місць або місць, які забезпечують вихід до наступного етапу турніру, рекомендовано використовувати «перестрілку». Якщо турнір є багатоетапним, на всіх етапах, крім першого, можливе також використання в якості ДП місця на попередньому етапі. Інші прийнятні ДП – рейтинг, сума місць (якщо вона не є ОП), середній відсоток від максимальної кількості взятих питань у турах.


  1. Регулярні турніри

Регулярні турніри поділяють на 3 категорії:

  • тури проводять повністю на зовнішніх пакетах;

  • тури готують усі команди-учасниці;

  • тури готують не всі команди-учасниці.

Рекомендованими ОП є ті, які ґрунтуються на врахуванні зайнятих командами місць.

Регламент регулярного турніру не може передбачати залежність результату команди від якості підготованих нею питань.

 

 


  1. Схема з проведенням на зовнішніх пакетах

 

 

Ця схема значною мірою схожа на схему разового турніру, тому рекомендації щодо вибору СППРТ для неї практично аналогічні. Єдиною відмінністю є те, що у схемі з проведенням на зовнішніх пакетах перевага надається такому ОП, як сума місць.

 

 


  1. Схема з підготовкою турів усіма командами-учасницями

 

 

Для схеми з підготовкою турів усіма командами-учасницями рекомендованою СППРТ є система, в якій у залежності від показаних командою в турі результатів їй нараховують певну кількість очок, наприклад:

I місце в турі –           10 очок;

II            –                  6;

III           –                  4;

IV           –                  3;

V            –                  2;

VI           –                  1;

далі        –                  0.

У разі поділу командами зайнятих ними місць кожній команді нараховують середнє арифметичне очок, належних за відповідні місця (з округленням до тисячних). Команди, які не брали участь у грі, отримують 0 очок.

Можливі також варіації цієї формули як із розширенням залікової зони (особливо в разі більшої – 20 і більше – кількості команд-учасниць), так і зі зміною конкретних значень очок, які підлягають нарахуванню. При цьому обов’язковою є вимога незменшення в русі таблицею вгору різниці очок, які нараховують за місця, сусідні в таблиці.

Підсумковий розподіл місць у турнірі визначають сумарною кількістю очок, набраних кожною командою в зіграних нею турах.

Загальновизнаним ДП для цієї СППРТ є сума місць у турах.

Прийнятною СППРТ для цієї схеми є також «система мікроматчів» (див. п. 3.3.3.5)


  1. Схема з підготовкою турів не всіма командами-учасницями

 

 

Для схем із підготовкою турів не всіма командами-учасницями рекомендованою СППРТ є «система мікроматчів».

Сутність «системи мікроматчів» полягає в тому, що для кожної пари команд підраховують кількість турів, у яких одна з цих команд перемогла іншу. Таким чином визначають результат «мікроматчу» між двома командами. Наприклад, якщо команда А перемогла команду В (тобто показала кращий результат, ніж команда В) у 5 турах, команда В перемогла команду А в 4 турах, а в решті турів ці команди показали однаковий результат, то рахунок «мікроматчу» між командами А і В – 5:4, і в «мікроматчі» перемогла команда А. Тур, який проводить одна з команд А і В, в «мікроматчі» між ними не враховують, якщо інше не визначено регламентом. Якщо тур проводять обидві команди, він у жодному разі не впливає на результат «мікроматчу».

Якщо в турнірі беруть участь N команд, то для кожної з них розглядають N-1 «мікроматч». За перемогу в кожному «мікроматчі» команда отримує 2 очки, за нічию – 1 очко, за поразку – 0 очок. Сума цих очок і є основним показником для розподілу місць за «системою мікроматчів».

Різновидом «системи мікроматчів» є «система наноматчів», у якій для кожної команди в рахунок іде сума взятих нею питань в окремих турах. При цьому тури, у проведенні яких бере участь будь-яка команда з пари, в «наноматчі» між ними не враховують.

У схемах із підготовкою турів не всіма командами-учасницями допустиме використання системи з нарахуванням очок, описаної в п. 3.3.3.4. У цьому разі команда, яка проводила тур, отримує додаткову кількість очок, що дорівнює середньому результату команди в усіх зіграних нею турах. Рекомендованим ДП для цієї СППРТ є середній відсоток від максимальної кількості взятих питань у турах.

 

 


Розділ 3.4. Участь гравців у турнірах

 

Вимоги, наведені в цьому розділі, є обов’язковими під час проведення турнірів та серій турнірів високого рівня (див. Розділ 3.6). Регламент турніру чи серії турнірів може містити додаткові обмеження, які стосуються складів команд-учасниць, у тому числі обмеження за віком, місцем проживання гравців, їх участю в інших турнірах.


  1. Заявлений склад команди

 

 

До заявленого складу команди, яка бере участь у турнірі чи серії турнірів, може входити не більше за 9 гравців. Регламент турніру (серії турнірів) може встановлювати меншу максимальну кількість гравців, що входять до складу команди.

У разових турнірах усі гравці повинні бути внесені до заявки, яку капітан здає ОЗ до початку турніру. Дозаявлення гравців у разових турнірах заборонене.

У регулярних турнірів та серіях турнірів до заявки, яку капітан здає ОЗ, повинно бути включено не менше за 4 гравців команди. Дозаявлення гравця здійснюють шляхом внесення його до заявки до початку туру чи турніру, що входить до серії, в якій він уперше бере участь у складі команди.

У разових турнірах гравець може брати участь тільки в складі команди, що внесла його до своєї заявки, перехід гравців із команди до команди заборонено. У регулярних турнірах та серіях турнірів перехід гравців із команди до команди може бути дозволений регламентом, але допускається включення до заявки будь-якої команди не більш ніж одного гравця, який входив до заявки іншої команди, що бере участь у цьому регулярному турнірі чи серії турнірів.


  1. Наступництво

Якщо допуск команд до участі у турнірах чи серії турнірів визначається результатами інших турнірів чи серій турнірів, заявлені склади команд повинні забезпечувати наступництво, тобто, збереження певної частки складу гравців відносно їх заявлених складів у змаганнях, що виводять на даний турнір чи серію турнірів. В регламенті повинна бути вказана точна величина цієї частки. Ця величина повинна бути більшою за 50%. Рекомендована величина - 66%. Регламент турніру чи серії турнірів може встановлювати додаткові умови спадковості.


Розділ 3.5. Синхронні змагання

 

Синхронним називається особливий вид змагання, під час проведення якого одні і ті самі питання різним групам команд читають різні ведучі.

Всім групам команд, що беруть участь у синхронному турнірні питання, як правило, задаються одночасно. Участь окремих груп команд в синхронному турнірі в інший час можлива лише за спеціальним рішенням ОЗ.

На кожному майданчику  (тобто. в приміщенні, в якому  грає група команд) обов’язково повинен бути присутнім представник ОЗ (член ОЗ чи особа, уповноважена ОЗ стежити за дотриманням правил гри). Представник ОЗ може виконувати функції ведучого, секретаря АЖ чи члена ТК, а також функції ІЖ в частині технічного незаліку відповідей.

В синхронних турнірах ведучий не має права повторювати питання чи ініціювати повторне відтворення нетекстових елементів питання, якщо інше не обумовлено у вказівках РК.

У зв’язку з тим, що синхронні турніри проводяться на різних майданчиках і з різними ведучими, їх регламент може дозволяти подачу апеляцій на помилки ведучого. Підставою для розгляду АЖ апеляцій цього типу може бути лише підтвердження факту помилки самим ведучим чи іншою уповноваженою ОЗ особою (наприклад, членом ІЖ), що була присутня на майданчику, де було допущено помилку. Без такого підтвердження апеляції на помилку ведучого не розглядаються.

Зняття питання через помилку ведучого можливе лише в тому випадку, коли АЖ визнає, що ведучий істотно спотворив зміст будь-якого зі слів чи нетекстових елементів питання; і кількість команд, котрим питання було зачитано з помилкою, становить не менш ніж 2% від загальної кількості команд, що брали участь у турнірі. Якщо за результатами роботи АЖ виявляється, що на одному з майданчиків кількість неправильно прочитаних питань перевищує 10% від загальної кількості питань в турнірі, із заліку турніру виключаються результати всіх команд, що грали  на цьому майданчику, і при вирахуванні відсотка команд, котрим питання було зачитано з помилкою, ці команди не враховуються.


Розділ 3.6. Рекомендації щодо проведення змагань високого рівня

 

Під змаганнями високого рівня розуміються, в першу чергу, міжнародні офіційні турніри МАК, чемпіонати країн та великих регіонів, що проводяться без обмежень за віком учасників.

Для проведення змагань високого рівня рекомендується:

  • використовувати мікрофон та акустичну систему;

  • забезпечити відстань між будь-якими двома гравцями різних команд не менше, ніж  1 метр;

  • забезпечити капітанів команд відмінними ознаками (значком, пов’язкою, футболкою і т. п.);

  • використовувати для підрахунку результатів комп’ютер;

  • забезпечити використання таймера для автоматичного відліку часу (наприклад, комп’ютера з відповідним програмним забезпеченням);

  • забезпечити можливість виходу в Інтернет. При цьому рекомендується  надати представникам команд можливість пошуку в Інтернеті після закінчення ігрового дня чи під час тривалої перерви між турами, з відповідним подовженням терміну подачі апеляцій;

  • надавати командам карточки для відповідей з вже надрукованими номерами команд і питань;

  • забезпечити таку кількість секундантів, щоб кожен обслуговував не більше 5 команд;

  • після закінчення ігрового туру забезпечити кожну команду екземпляром питань туру та таблицею результатів.


Розділ 3.7. Спрощена процедура проведення змагань

 

Для турнірів, що не є змаганнями високого рівня, допускаються наступні спрощення процедури:

  • допускається суміщення функцій ОЗ, ведучого, ІЖ та АЖ;

  • допускається включення до складу АЖ менше 3 осіб;

  • регламент може оголошуватися усно перед початком турніру;

  • допускається формування команд безпосередньо перед початком турніру, без попередніх заявок. Якщо в командах залишились вільні місця, то гравці, котрі спізнилися до початку турніру, можуть зайняти їх в перерві між питаннями з дозволу ОЗ і капітана;

  • допускається роздача текстових чи інших матеріалів, що є частиною питання, менше ніж в трьох екземплярах на команду;

  • допускається гра команд без столів;

  • функції секундантів можуть виконувати ведучий чи гравці команд.


Додатки

 


Додаток А. Рекомендовані мінімальні інформаційні ресурси

 

Під час проведення турнірів рекомендується в перервах між турами та після їх завершення забезпечити учасникам доступ до наступної довідкової літератури:

  • Великий енциклопедичний словник не більше ніж 5-річної давнини, чи його електронний аналог і комп’ютер, на котрому ним можна користуватися.

  • Тлумачний Словник Ожегова і Шведової видання не більше ніж 10-річної давнини, чи його електронний аналог і комп’ютер, на котрому ним можна користуватися. Замість нього може бути використано Новий словник російської мови Єфремової.

  • Англо-російський, російсько-англійський, франко-російський, російсько-французький, німецько-російський, російсьско-німецький словники обсягом не менше 30 тисяч слів кожен не більше ніж 10-річної давнини. Бажано книжкові видання, електронні словники можуть використовуватися лише як додаткове джерело інформації.

  • Цей Кодекс і регламент змагання.

  • Комп’ютер з виходом в Інтернет.

 

 


Додаток Б. Приклади оцінювання правильності відповідей

 

Наведені приклади демонструють  застосування положень, вміщених  у

Розділі 2.1, для оцінювання правильності відповідей.

Б.1. Питання: 23-річний кишинівський урядовець так сформулював головний парадокс століття, у якому він народився: «Просвіта і рабство». Назвіть імя та прізвище цього доволі дрібного кишинівського урядовця.</p> <p dir="ltr">Відповідь: Олександр Пушкін.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Б.1.а. Відповідь до розгляду: “Олесандр Пушкін”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Рекомендоване рішення: зарахувати відповідь.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Підставою є <a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.3tbugp1">п. 2.1.4.1,</a> що стверджує: “Підлягає заліку відповідь команди, що містить орфографічні (помилки в написанні слів), пунктуаційні (відсутність або неправильне застосування розділових знаків, пробілів між словами та капіталізації), граматичні (використання у відповіді  неналежного відмінку, роду, числа, часу, особи, способу або іншої граматичної форми), синтаксичні (відмінності в прийменниках, сполучниках та інших службових словах, які було використано і які не впливають на загальний сенс відповіді) помилки й описки, які не дають підстав для різноманітних тлумачень, якщо відповідь або критерій заліку не потребують граматично точної відповіді, а після виправлення цих помилок чи описок відповідно до однозначного тлумачення відповідь підлягатиме одній з умов заліку, перерахованих у <a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.1v1yuxt">параграфі 2.1.1”</a>.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Б.1.б. Відповідь до розгляду: “Олександр Сергійович Пушкін”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Рекомендоване рішення: зарахувати відповідь.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Підставою є <a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.1v1yuxt">параграф 2.1.1,</a> що свідчить: “Відповідь команди вважається правильною, якщо може бути інтерпретована як розгорнута відповідь, тобто містить авторську чи ідентичну їй відповідь, а також додаткову інформацію, яка не може сприйматися як інша відповідь, не суперечить змісту питання та не містить грубих фактичних помилок”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Б.2. Питання: Близько 4000 років тому китайське селище Лацзя зазнало одразу двох лих  – повінь і землетрус, які застали мешканців зненацька. З яким європейським містом, за повідомленням журналу «Навколо світу», нерідко порівнюють Лацзя?</p> <p dir="ltr">Відповідь: З Помпеями.</p> <p dir="ltr">Залік: С Геркуланумом.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Б.2.а. Відповідь до розгляду: “Помпеї”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Рекомендоване рішення: зарахувати відповідь.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Підставою є <a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.3tbugp1">п. 2.1.4.1,</a> що стверджує: “Підлягає заліку відповідь команди, що містить орфографічні (помилки в написанні слів), пунктуаційні (відсутність або неправильне застосування розділових знаків, пробілів між словами та капіталізації), граматичні (використання у відповіді  неналежного відмінку, роду, числа, часу, особи, способу або іншої граматичної форми), синтаксичні (відмінності в прийменниках, сполучниках та інших службових словах, які було використано і які не впливають на загальний сенс відповіді) помилки й описки, які не дають підстав для різноманітних тлумачень, якщо відповідь або критерій заліку не потребують граматично точної відповіді, а після виправлення цих помилок чи описок відповідно до однозначного тлумачення відповідь підлягатиме одній з умов заліку, перерахованих у <a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.1v1yuxt">параграфі 2.1.1”</a>.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Б.2.б. Відповідь до розгляду: “З Геркуланумом”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Рекомендоване рішення: зарахувати відповідь.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Підставою є <a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.1v1yuxt">параграф 2.1.1,</a> що свідчить: “Відповідь команди вважається правильною, якщо задовольняє критеріям заліку”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Б.2.в. Відповідь до розгляду: “Стабії”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Рекомендоване рішення: зарахувати відповідь.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Підставою є <a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.1v1yuxt">параграф 2.1.1,</a> що свідчить: “Відповідь команди вважається правильною, якщо: не підпадає під дію попередніх випадків, проте відповідає всім без винятку умовам питання не менше, ніж авторська відповідь чи відповіді, які відповідають критеріям заліку”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">У даному випадку відповідь співвідноситься з фактами, викладеними у питанні, менш за авторську відповідь (оскільки журнал містив порівняння лише з Помпеями), проте у той же самий спосіб, що і відповідь, яку вказано в критеріях заліку.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Б.2.г. Відповідь до розгляду: “виверження Везувію”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Рекомендоване рішення: не зарахувати відповідь.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Підставою є <a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.4f1mdlm">параграф 2.1.2,</a> що свідчить: “Відповідь команди вважається неправильною, якщо виконується хоча б одна з наведених нижче умов: вона не відповідає формі питання (за винятком випадків, передбачених параграфом 2.1.2), тобто описує інший обєкт, дію, якість тощо за то, що вимагається відповідно до умов питання чи критеріїв заліку”.

Б.3. Питання: На думку Володимира Набокова, російські емігранти надто захопились цим ліричним героєм з лубково-містичними закликами та міщанськими мовними зворотами, який приніс радянському уряду багато добротної іноземної валюти. Яку професію мав цей герой?

Відповідь: Доктор (мова йде про Юрія Живаго).

Авторський критерій заліку: не приймати відповіді на зразок «медик», «лікар», оскільки вони не відповідають суті питання.

Відповідь до розгляду: “лікар”.

Рекомендоване рішення: зарахувати відповідь.

Підставою є параграф 2.1.1, що свідчить: “Відповідь команди вважається правильною, якщо: не підпадає під дію попередніх випадків, проте відповідає всім без виключення умовам питання не менш за авторську відповідь чи відповіді, які відповідають критеріям заліку”.

Авторський критерій заліку в даному випадку не має значення, оскільки заперечує

факт, що Юрій Живаго дійсно був лікарем.

Б.4. Питання: Бурлакам, про яких писав Гіляровський, вона «обридла»,  а персонажу відомого твору – просто набридла. Щоправда, бурлаки мали воблу за відповідну альтернативу, на відміну у згаданого вище персонажу. Назвіть її.

Відповідь: Ікра.

Б.4.а. Відповідь до розгляду: “чорна ікра”.

Рекомендоване рішення: зарахувати відповідь.

Підставою є параграф 2.1.1, що свідчить: “Відповідь команди вважається правильною, якщо є точнішою за авторську відповідь (наприклад, не містить помилок, наявних у авторській відповіді)”.

Б.4.б. Відповідь до розгляду: “червона ікра”.

Рекомендоване рішення: не зарахувати відповідь.

Підставою є параграф 2.1.2, що свідчить: “Відповідь команди вважається неправильною, якщо виконується хоча б одна з наведених нижче умов: вона містить додаткову інформацію, що спотворює сенс відповіді, містить грубі фактичні помилки чи заперечує умови питання”.

Б.5. Питання: Діалог двох ченців з «Хазарського словника» Милорада Павича: Перший чернець: Ось за ґратами вікна глиняні глеки. Якби двері були замкнені, як ти б до них дістався? Другий чернець: Розбив би, і черепок за черепком переніс би крізь ґрати всередину, після чого зібрав би докупи. Ми не просимо назвати імена цих ченців. Назвіть те, винаходом чого вони в той момент займалися.

Відповідь: словянська абетка.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Відповідь до розгляду: “абетка”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Рекомендоване рішення: зарахувати відповідь.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Підставою є <a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.19c6y18">параграф 2.1.4,</a> що свідчить: “Менш точна відповідь зазвичай має</p> <p dir="ltr">зараховуватись, якщо контекст питання не припускає  точнішу відповідь”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Б.6. Питання: На самому початку відомого твору описано подію, яка сталася з одним з його персонажів. А на початку січня 2003 року доволі гучно святкувалась та ж сама подія, що сталась вже з автором цього твору.</p> <p dir="ltr">Назвіть цю подію абсолютно точно.</p> <p dir="ltr">Відповідь: 111-а річниця народження.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Відповідь до розгляду: “день народження”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Рекомендоване рішення: не зарахувати відповідь.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Підставою є <a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.19c6y18">параграф 2.1.4,</a> що свідчить: “Менш точна відповідь зазвичай не має зараховуватись, якщо питання містить явну вимогу  дати абсолютно (максимально тощо) точну відповідь. Винятком з цього правила може бути ситуація, коли максимальна точність принципово чи практично не є можливою”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Б.7. Питання: Один відомий вбивця XIX століття запевняв на суді, що невинний, оскільки молодий і повний місяць доводить його до сказу, і злочини він скоює в несвідомому стані. Йому не вдалося переконати суд, проте, незважаючи на смертний вирок, цей вбивця набув безсмертя завдяки відомому письменникові. Назвіть прізвище злочинця.</p> <p dir="ltr">Відповідь: Хайд.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Відповідь до розгляду: “Джекіл и Хайд”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Рекомендоване рішення: не зарахувати відповідь.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Підставою є па<a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.4f1mdlm">параграф 2.1.2,</a> що свідчить: “Відповідь команди вважається неправильною, якщо виконується хоча б одна з наведених нижче умов: вона містить більше за одну відповідь на питання, причому щонайменш одна з відповідей є неправильною”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Б.8. Питання: ВІН багато чого побачив за своє життя. У певний момент ВІН мав не найкращий вигляд, проте після того, як ВІН побував у вогні , ЙОГО бачили живим і повним  сил. ВІН мав червоно-золоте піря, проблема якого цікавила неабияких чарівників. ВІН був улюбленцем видатного вченого і, за деякими відомостями, полюбляв сидіти в того на плечі. Не помилиться й правильно назвіть цього вченого.

Відповідь: Альбус Дамблдор.

Б.8.а. Відповідь до розгляду: “Я.П. Невструєв”.

Рекомендоване рішення: не зарахувати відповідь.

Підставою є параграф 2.1.2, що свідчить: “Відповідь команди вважається неправильною, якщо виконується хоча б одна з наведених нижче умов: не існує інтерпретації тексту питання , ілюстративних матеріалів чи критеріїв заліку, за яких вона відповідала б усім фактам питання (у тому числі досвід автора) чи критеріям заліку”.

У даному випадку таким фактом питання є колір піря. Папуга Фотон була зеленого кольору.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Б.8.б. Відповідь до розгляду: “Альбус Дамблдор або Я.П.Невструєв”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Рекомендоване рішення: не зарахувати відповідь.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Підставою є <a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.4f1mdlm">параграф 2.1.2,</a> що свідчить: “Відповідь команди вважається неправильною, якщо виконується хоча б одна з наведених нижче умов: вона містить більше за одну відповідь на питання, причому щонайменш одна з відповідей є неправильною”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Б.9. Питання: Герой новели Дзюньїті Ваанабе зізнається, що став хірургом, тому що в нього не було слуху. За найменування перекладу цієї новели російською мовою стає 11-літерне слово грецького походження. Напишіть це слово.</p> <p dir="ltr">Відповідь: Фонендоскоп.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Відповідь до розгляду: Фоннендоскоп.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Рекомендоване рішення: не зарахувати відповідь.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Підставою є <a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.4f1mdlm">параграф 2.1.2,</a> що свідчить: “Відповідь команди вважається неправильною, якщо виконується хоча б одна з наведених нижче умов: вона відрізняється від авторської відповіді у граматичному сенсі, причому дотримання правил граматики вимагається в питанні явно або ця відмінність змінює сенс відповіді”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Заміна. Б.10. Питання: На ствердження Жоржа Блона, у мові полінезійців ЇХ більше, ніж у будь-якого іншого народу. До російської мови більшість з них надійшла з мови германської групи. Одна титулована особа небагато в НИХ тямила. Назвіть ЇХ двома словами.</p> <p dir="ltr">Відповідь: Морські терміни.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Відповідь до розгляду: слова з лексикону моряків.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Рекомендоване рішення: не зарахувати відповідь.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Підставою є <a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.nmf14n">параграф 2.1.5,</a> що свідчить: “Інформація на картці з відповіддю, наведена у дужках (круглих, квадратних, фігурних, косих або кутових), незалежно від того, яке відношення вона має до інформації, написаної поза дужками, а також від того, чи існує на картці інформація поза дужками взагалі, вважається за коментар, що не є частиною відповіді, і не може впливати на залік чи незалік відповіді. Винятком з цього правила є випадок, коли дужки є значущою складовою авторської відповіді ”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Б.11. Книжки, присвячені роботам ПЕРШОГО і працям ДРУГОГО, стоять поряд в особистій бібліотеці автора питання. ПЕРШИЙ, європеєць, є відомим у всьому світі. ДРУГИЙ відомий практично кожному росіянину. Прізвища цих людей відрізняються лише однією буквою. Назвіть обох у будь-якому порядку.</p> <p dir="ltr">Відповідь: Далі, Даль.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Відповідь до розгляду: Гегель, Гоголь.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Рекомендоване рішення: не зарахувати відповідь.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Підставою є <a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.4f1mdlm">параграф 2.1.2,</a> що свідчить: “Відповідь команди вважається неправильною, якщо виконується хоча б одна з наведених нижче умов: не існує інтерпретації тексту питання , ілюстративних матеріалів чи критеріїв заліку, за яких вона відповідала б усім фактам питання (у тому числі досвід автора) чи критеріям заліку”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Залік відповіді до розгляду вважався б помилкою, оскільки на полці у автора питання не стоять пору роботи Гегеля і праці Гоголя.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Б.12. На аукціоні на користь Лондонського інституту археології було продано прикріплену до рукоятки мотузку, звита з ремінців. Незважаючи на те, що історичної цінності даний пристрій не мав, його роль у популяризації археології не підлягає сумнівам. Назвіть того, у чиїх руках він являв собою грізну зброю.</p> <p dir="ltr">Відповідь: Індіана Джонс.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Відповідь до розгляду: Харісон Форд.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Рекомендоване рішення: зарахувати відповідь.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Підставою є <a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.1v1yuxt">параграф 2.1.1,</a> що свідчить: ““Відповідь команди вважається правильною, якщо не підпадає під дію попередніх випадків, проте відповідає логічно несуперечливій альтернативній інтерпретації тексту питання і/або ілюстративних матеріалів (наприклад, відповідає іншому значенні окремих багатозначних слів у тексті питання)”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Б.13. Письменник Володимир Богораз згадує випадок, коли в одному готелі одного портового міста одночасно оселились постояльці Жеребцов і Кобилін. У якому місті це сталось?</p> <p dir="ltr">Відповідь: у Таганрозі.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Відповідь до розгляду: у портовому.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Рекомендоване рішення: не зарахувати відповідь.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Підставою є <a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.4f1mdlm">параграф 2.1.2,</a> що свідчить: “Відповідь команди вважається неправильною, якщо виконується хоча б одна з наведених нижче умов: вона є формальною, тобто лише повторює деякі з фактів і логічних звязків, які явним чином містяться в умовах питання”.

Б.14. “Максиму Горькому в Соренто”, - так зазвичай відповідали у 20-ті роки на деяке сакраментальне питання. А хто є автором цього питання?

Відповідь: Микола Олексійович Некрасов (мова йде про питання «Кому на Русі жити

добре?»)

Відповідь до розгляду: Некрасов.

Рекомендоване рішення: зарахувати відповідь.

Підставою є параграф 2.1.4, що свідчить: “Менш точна відповідь зазвичай має зараховуватись, якщо у звичайній (поза грою)ситуації вона позначає той самий обєкт (дію, якість тощо), що й авторська відповідь без потреби в додаткових уточненнях”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Б.15. Безсмертні образи Дон Кіхота, Тіля Уленшпігеля, Ромео і Джульєтти надихнули цього німця на створення поем. Для нас найбільш відомим є його твір про засновника однієї з найдавніших релігій, перша частина якого довго була початком іншого дійства. Назвіть цього автора.</p> <p dir="ltr">Відповідь: Рихард Штраус.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Відповідь до розгляду: Штраус.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Рекомендоване рішення: не зарахувати відповідь.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Підставою є <a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.19c6y18">параграф 2.1.4,</a> що свідчить: “Менш точна відповідь зазвичай не має зараховуватись, якщо у звичайній ситуації (поза грою) вона позначає не один, а багато обєктів (дій, якостей тощо), частина яких не відповідає умовам питання; при цьому для вибору потрібного елементу з цієї множини знадобиться додаткове уточнення”.

Б.16. Ця англійка писала під чоловічим псевдонімом, а її сестри видавали

себе за її братів. Назвіть її.

Відповідь: Шарлота Бронте.

Відповідь до розгляду: Бронте.

Рекомендоване рішення: зарахувати відповідь.

Підставою є параграф 2.1.4, що свідчить: “Менш точна відповідь зазвичай має зараховуватись, якщо у звичайній (поза грою)ситуації вона позначає багато обєктів (дій, якостей тощо), проте будь-який елемент цієї множини відповідає умовам питання”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Цілком зрозуміло, що будь-яка з сестер Бронте відповідає умовам питання.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Б.17. Фраза з якого роману стала назвою відомого радянського  фільму, знятого в 1944 році?</p> <p dir="ltr">Відповідь: “Пригоди бравого вояка Швейка під час світової війни”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Відповідь до розгляду: “Бравий вояк Швейк”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Рекомендоване рішення: зарахувати відповідь.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Підставою є <a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.19c6y18">параграф 2.1.4,</a> що свідчить: “Менш точна відповідь зазвичай має зараховуватись, якщо контекст питання не має точнішої відповіді”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Б.18. Рік “народження” - 1851. Місце “народження” - Москва. Діаметр - 6 метрів 12 сантиметрів. А довжина чого складає 3 метри 27 сантиметрів?</p> <p dir="ltr">Відповідь: хвилинної стрілки.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Відповідь до розгляду: стрілки.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Рекомендоване рішення: не зарахувати відповідь.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">Підставою є <a href="https://docs.google.com/document/d/1HVMt-lKKjCamOBHbOOfSawxzL0XPd_prrdL63A10gVo/edit#heading=h.19c6y18">параграф 2.1.4,</a> що свідчить: “Менш точна відповідь зазвичай не має зараховуватись, якщо контекст питання має точнішу відповідь”.</p> <strong></strong><strong> </strong> <p dir="ltr">У даному випадку з питання випливає, що довжина обєкта більша за радіус циферблата, тому контекст питання вказує саме на хвилинну стрілку.

Б.19. Назвіть абсолютно точно відстань, яку вперше було відміряно в Лондоні в 1908 році, а офіційно затверджено як стандарт у 1921 році.

Відповідь: 42 км 195 м.

Відповідь до розгляду: 42 км.

Рекомендоване рішення: не зарахувати відповідь.

Підставою є параграф 2.1.4, що свідчить: “Менш точна відповідь зазвичай не має зараховуватись, якщо питання містить явну вимогу  дати абсолютно (максимально тощо) точну відповідь. Винятком з цього правила може бути ситуація, коли максимальна точність принципово чи практично не є можливою”.

Б.20. Відповідно до початкового передбачення ворожки, вона мала дожити до світової революції. Пізніше, у зв`язку з утисками троцькізму, гаданий термін її життя збільшився настільки, що вона мала б прожити до Страшного Суду. Назвіть другого чоловіка цієї довгожительки.

Відповідь: Остап Бендер.

Відповідь до розгляду: Великий комбінатор.

Рекомендоване рішення: зарахувати відповідь.

Підставою є параграф 2.1.4, що свідчить: якщо в тексті питання міститься явна вимога назвати об’єкт або суб’єкт (дату, місце, людину і т.п.), то зараховуватися повинна, як правило, тільки відповідь, яка містить найменування (в широкому значенні) даного об’єкту або суб’єкту в явному вигляді (номер року; назву міста; прізвище, псевдонім чи загальноприйняте прізвисько людини і т.п.). Описова відповідь (в якій замість найменування об’єкту або суб’єкту даються його властивості), як правило, зараховуватися не повинна. Винятком з цього правила є, наприклад, випадок, коли описова відповідь допускається критеріями заліку

 

 


Додаток В. Приклад правил роботи АЖ

 

Цей приклад демонструє деякі аспекти роботи АЖ, які повинні бути визначені у регламенті, і наводиться тільки вказаною метою.

АЖ приймає свої рішення голосуванням. Під час голосування кожен член АЖ може проголосувати за задоволення апеляції, проголосувати за відхилення апеляції або утриматися. Голос члена АЖ, який з тих чи інших причин не взяв участі у голосуванні, автоматично враховується як “утримався”.

Апеляція на залік відповіді задовольняється, якщо кількість голосів за її задоволення перевищила кількість голосів за її відхилення. В іншому випадку апеляція відхиляється.

Апеляція на некоректність питання задовольняється, якщо число голосів за її відхилення дорівнює нулю, а число голосів за її задоволення більше нуля. У іншому випадку апеляція відхиляється.

Під час визначення еквівалентності відповіді команди і відповіді, апеляція на залік якої прийнята АЖ, застосовуються аналогічні правила. Кожен член АЖ може проголосувати за визнання відповіді еквівалентною, проти визнання відповіді еквівалентною або утриматися. Голос члена АЖ, який з тих чи інших причин не взяв участі у голосуванні, автоматично враховується як “утримався”. Відповідь визнається еквівалентною, якщо кількість голосів за визнання його еквівалентним перевищила кількість голосів проти визнання його еквівалентним. У іншому випадку відповідь не визнається еквівалентною. Голосування проводиться окремо для кожної відповіді.

 

 


Додаток Г. Типові бланки вердиктів АЖ

 


Г.1. Бланк вердикту АЖ з апеляції на некоректність питання

 

Код апеляції __________ Апеляція подана на питання № ___ туру № __

Апелянти вважають некоректними такі твердження у питанні:

________________________________________

________________________________________

________________________________________

Чи підтверджують доступні АЖ джерела інформації ці твердження автора питання:

Підтверджують

Не підтверджують

Спростовують

Не було можливості ознайомитися

Джерела інформації, використані АЖ:

________________________________________

________________________________________

Висновок:

Немає некоректності

Незначна помилка

Істотна помилка

Обґрунтування:

________________________________________

________________________________________

Рішення АЖ:

Задовольнити апеляцію

Відхилити апеляцію

Результати голосування АЖ: ____ голосів за прийняття апеляції, ____ голосів проти прийняття апеляції.

Витяги з регламенту турніру:

Заповнює ОС під час підготовки бланків для нагадування АЖ правил роботи.


Г.2. Бланк вердикту АЖ з апеляції на залік відповіді

 

Код апеляції __________ Апеляція подана на питання № ___ туру № __

Апелянти просять зарахувати як дуальну наступну відповідь:

________________________________________

________________________________________

Чи підтверджують доступні АЖ джерела інформації правомірність цієї відповіді:

Підтверджують

Не підтверджують

Спростовують

Немає доступних джерел

Джерела інформації, використані АЖ:

________________________________________

________________________________________

Відповідь, подана на апеляцію, не відповідає наступним фактам питання:

________________________________________

________________________________________

Чи були вказані у критеріях заліку або зараховані ІЖ інші відповіді із подібним ступенем натяжки?

Так, були

Ні, не були

Рішення АЖ:

Задовольнити апеляцію

Відхилити апеляцію

Результати голосування АЖ: ____ голосів за прийняття апеляції, ____ голосів проти прийняття апеляції.

Витяги з регламенту турніру:

Заповнює ОС під  час підготовки бланків для нагадування АЖ правил роботи.

 

 


Додаток Д. Етика гри

 

Усі учасники гри - гравці, провідник, секунданти, члени різних журі, автори та редактори питань - зобов’язані дотримуватися загальноприйнятих етичних норм, до яких входить не тільки слідування правилам. До цього поняття належать приязність та взаємоповага щодо усіх учасників гри та глядачів, а також прагнення до створення доброзичливої атмосфери гри.

Нижче наведені деякі з етичних норм, дотримання яких є обов’язковим для усіх учасників гри. Випадки їх порушення розглядаються Комісією МАК «Що? Де? Коли?» з етики (КЕ), яка у своїй роботі керується Положенням, затвердженим Правлінням МАК «Що? Де? Коли?», і цим Кодексом.

Під час проведення змагань, особливо у присутності глядачів, члени команди повинні намагатися своєю поведінкою і зовнішнім виглядом всіляко підтримувати враження про гравців в ЩДК як про інтелектуальну еліту. Неприпустимою є поява на іграх у неакуратному одязі та взутті, надто у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Команди повинні усіляко намагатися брати участь у змаганнях у командній формі. Категорично заборонено палити поза спеціально відведеними для цього місцями.

Під час проведення змагань та особливо під час церемоній відкриття і закриття ігор усі без винятку учасники змагань повинні виявляти повагу до офіційних символів (гімнів, прапорів і гербів) країн, республік і населених пунктів, у яких проходять ігри.

Автор питань, відібраних для даного змагання (або певної його частини), не повинен приймати участь у цьому змаганні (або відповідної його частини), а також будь-яким чином розголошувати зміст цих питань гравцям команд, що збираються у ньому взяти участь. Те саме стосується РК, бета-тестерів, а також усіх інших осіб, що так чи інакше ознайомлені із питаннями. У разі, коли таке розголошення (<засвітка>) відбулося з незалежних від автора чи редактора обставин, вони повинні негайно докласти усіх зусиль до того, щоб “засвічені” питання на турнірі не задавалися.

У разі виявлення помилки в таблиці результатів на свою користь команда зобов’язана максимально швидко повідомити про це ІЖ.

Члени АЖ не повинні під час розгляду апеляції керуватися міркуваннями про те, яким командам прийняття чи відхилення цієї апеляції вигідно, а яким - ні.

Після завершення ігор команда повинна залишити своє ігрове місце наскільки можливо чистим.

усі учасники гри зобов’язані:

уникати образливих для інших учасників гри публічних висловлювань в усній або письмовій формі, зокрема на різних форумах, у блогах та інформаційних листах в Інтернеті;

утримуватися від бездоказових звинувачень у нечесності інших учасників гри;

не допускати по відношенню до інших учасників гри дій, що провокують їх на порушення правил або етичних норм;

під час проживання в готелях, гуртожитках, таборах тощо дотримуватися правил проживання, встановлених у цих місцях, та намагатися забезпечувати тим, хто проживає поруч, можливість повноцінного відпочинку.

Заява до КЕ про порушення ігрової етики, що мало місце на змаганні, може подаватися як ОЗ, так і будь-яким окремим учасником або глядачем змагання. Про інші порушення заяву до КЕ може подавати будь-який свідок порушення.

 

 


Додаток Е. Глосарій

 

Якщо не обумовлено інше, основні поняття, використовувані у даному Кодексі, мають такі значення:

автор - особа, що підготувала питання для включення в пакет;

авторська відповідь - правильна, на думку авторів, відповідь на дане питання;

Апеляційне журі (АЖ) - колегіальний орган, який розглядає апеляції команд;

апеляція - прохання про зміну заліку, що подається до Апеляційного журі;

багатоетапний турнір - турнір, у якому після певних етапів підводять проміжні підсумки, які впливають на його подальший хід;

бланк - те саме, що картка для відповідей;

бліц-питання - сукупність міні-питань, відповіді на які здаються на одному бланку;

ведучий - учасник змагання, на якого покладено обов’язок читання вголос питань та оголошення відповідей;

вердикт - остаточне рішення, прийняте АЖ щодо поданої апеляції;

вивідне змагання - турнір (або серія турнірів), результати якого впливають на допуск команд до участі у іншому турнірі (або серії турнірів);

відповідь (відповідь на питання ЩДК) - виклад інформації, необхідної відповідно до умов питання;

вказівки ведучому - не оголошувана частину питання, що пояснює особливості вимови й оголошення тексту питання або окремих його фрагментів;

глядач - особа, присутня на змаганні, що не є його учасником;

гравець - будь-яка особа, внесена до заявочного списку команди;

додаткове питання - питання, що задається під час “перестрілки”;

ДП - додатковий показник, що використовується для розподілу місць у турнірі;

залік (залік відповіді) - визнання зданої відповіді правильною;

запасний гравець - член команди, який не бере участі у грі на даний момент;

застава - реальна або умовна сума, стягнута з команди, що подає апеляцію, яка повертається у разі її задоволення;

зауваження - усна вказівка учаснику змагань або глядачеві на допущене ним разове незначне порушення;

Ігрове журі (ІЖ) - колегіальний орган, що приймає оперативні рішення про залік відповідей команд та веде таблиці результатів;

ігровий день - сукупність турів, проведених протягом одного дня;

ігровий зал - приміщення, у якому проводиться змагання;

ігровий стіл - стіл, за яким розміщуються гравці однієї з команд, обладнаний потрібною кількістю посадкових місць;

капітан команди - гравець, який представляє інтереси команди в контактах з ОЗ, ІЖ, АЖ та іншими офіційними особами;

картка для відповідей - аркуш встановленої форми (із зазначенням номера питання і команди), призначений для запису відповіді та здачі його в ІЖ;

команда - група гравців, що об’єдналися для участі в даному змаганні;

коментар (коментар до питання) - пояснення, важливі для розуміння змісту питання і відповіді, шляхів пошуку або вибору правильних відповідей і відкидання неправильних версій тощо;

консультант АЖ - знавець, якого долучає АЖ для отримання або перевірки інформації, що має право висловити свою думку за змістом поданої апеляції;

контекст питання - не згадані у тексті питання у явному вигляді факти, що мають до нього (та, можливо, ілюстративних матеріалів) безпосереднє відношення, а також логічні наслідки, що однозначно випливають з тексту питання (та, можливо, ілюстративних матеріалів);

критерії заліку - вказівки, сформульовані РК, які є підставою для визнання правильною чи неправильною відповіді, не збігається з авторським;

міні-питання - одне з питань, що входить до бліц-питання;

незалік (незалік відповіді) - визнання зданої відповіді неправильною;

ОП - основний показник;

описова відповідь - відповідь, у якій замість імені чи назви шуканого об’єкта (дії, якості тощо) приводиться його опис;

Оргкомітет змагання (ОЗ) - орган, що здійснює підготовку змагання та несе відповідальність за його проведення;

остаточні результати - результати туру (змагання) за підсумками усіх рішень про залік, прийнятих ІЖ і АЖ;

пакет (пакет питань) - набір питань, підготовлених для змагання (або його частини) і розташованих у певному порядку;

“перестрілка” - додатковий міні-тур, який є одним із видів ДП;

питання (питання ЩДК) - завдання, сформульоване природною мовою та запропоноване усім командам турніру одночасно;

попередження - усна вказівка учаснику змагань або глядачеві на допущене їм повторне або більш серйозне порушення;

попередні результати - результати туру за підсумками усіх рішень про залік, прийнятих ІЖ;

порожня відповідь - бланк, який не містить жодної інформації, окрім номера команди та номера питання, а також відповіді, прирівняної до подібного;

преамбула - а) вступна частина пакета (преамбула пакета), б) частина бліц-питання, що відноситься до усіх заданих міні-питань (преамбула питання);

разовий турнір - турнір, під час проведення якого відсутні тривалі (більше доби) паузи між ігровими днями;

раунд (питальний раунд) - послідовність ігрових подій, пов’язаних із задаванням окремого питання;

регламент (регламент змагання) - основний нормативний документ, що доповнює і конкретизує норми цього Кодексу стосовно даного змагання;

регулярний турнір - турнір, у якому є тривалі (більше доби) паузи між ігровими днями;

редактор - особа, яка входить до РК;

Редакційна колегія (РК) - група осіб, що здійснюють підготовку пакету питань;

рейтинг (рейтинг питання) - кількісна оцінка складності питання;

секретар АЖ - посередник, який приймає і реєструє апеляції команд, що грають, та передає їх до АЖ.

секундант - оперативний помічник ведучого, який здійснює роздачу ілюстративного матеріалу і збір відповідей на питання;

серія - сукупність турнірів, для кожного з яких підводяться окремі підсумки, але понад те підводяться і загальні підсумки;

СППРТ - система підведення підсумків за результатами турів;

СРМОТ - система розподілу місць у окремому турі;

текст питання - вербальна частина питання, яку оголошує ведучий;

тестер - особа, яка притягається РК для перевірки та оцінки окремих питань й усього пакета;

Технічна комісія (ТК) - допоміжний орган, до функцій якого належить допомога ІЖ у веденні таблиць результатів;

технічна помилка - помилка ІЖ у визначенні правильності зданого командою відповіді, яка не є його усвідомленим рішенням;

технічний незалік - відмова в заліку зданої відповіді у зв’язку із порушенням командою правил його здачі або правил поведінки;

тур (ігровий тур) - відносно відособлена частина змагання, що включає в себе фіксовану кількість раундів;

умови питання - сформульовані в явному вигляді у тексті питання (та, можливо, в ілюстративних матеріалах) факти й логічні зв’язки, що визначають суть і форму відповіді;

формальна відповідь - відповідь, яка лише повторює деякі з фактів і логічних зв’язків, що явним і очевидним чином містяться в умовах питання;

“чорний ящик” - особливий вид ілюстративного матеріалу, який розуміється як певне вмістилище певного предмету.

ЩДК - командна гра, у якій команди змагаються в умінні знаходити правильну відповідь на поставлене перед ними питання за обмежений час;